КОЛО́ДИСТЕ  — комплекс археологічних памʼя­­ток. Уперше памʼятки у с. Колодисте (нині Тальнів. р-ну Черкас. обл.) обстежив у серед. 19 ст. Л. Похилевич. На­прикінці 19 ст. місц. дослідник В. Доманицький роз­копав поселе­н­ня трипільсь­­кої культури та черняхівської культури і кургани скіф. часу й середньовіч­чя. Він залучив до роз­копок М. Біляшівського й О. Спіцина (ви­вчали трипіл. поселе­н­ня К. І і кургани). Крім то-­го, на його за­проше­н­ня В. Хвой­­ка надіслав групу кваліфіков. працівників, які здійснили шурфовку на трипіл. памʼятці К. ІІ. У 1960-х рр. виявлені В. Доманицьким памʼятки обстежили спів­роб. Уман. крає­знав. музею під керівництвом В. Стефановича, у 1980-х рр. К. ІІ — загін Трипіл. екс­педиції на чолі з В. Круцом. 2004 на поселен­ні К. ІІ і курганах бронз. часу провела роз­копки екс­педиція Ін­ституту археології НАНУ під керівництвом Ю. Рас­самакіна та С. Рижова (у її роботі взяли участь В. Шумова, М. Сиволап, Я. Гершкович, Н. Ге­­расименко, Д. Черновол, О. Дя­­ченко). Найві­доміші серед памʼя­­ток — трипіл. поселе­н­ня К. І і ІІ, від­несені С. Рижовим до небелів. локал. групи періоду В/ІІ роз­витку культури в Буго-Дніп­­ров. ме­жи­річ­чі, а також кургани № 8–9, роз­копані О. Спіциним, у яких виявлено залишки людей трипіл. часу (періоду С/ІІ остан­ньої фази існува­н­ня культури). При ви­вчен­ні назем. споруд поселе­н­ня К. І М. Біляшівський і О. Спіцин ді­йшли до висновку, що це житл. будівлі, а не поховал. обʼєкти, як вважав В. Хвойка. М. Біляшівський вперше у вітчизн. археології на практиці за­стосував методику дослідж. археол. памʼяток, роз­роблену Ф. Вовком, і за­пропонував рекон­струкцію будівництва трипіл. назем. споруди. Концепція М. Біляшівського домінувала серед трипіле­знавців у 1-й пол. 20 ст.