КОМІС­САРЖЕ́ВСЬКИЙ Федір Петрович (1838, Київ. губ. — 01. 03. 1905, м. Сан-Ремо, Італія) — спів­ак (лірико-драматичний тенор), режисер, педагог, музичний критик. Батько актри­си Віри та реж. Федора Коміс­саржевських. Закін. С.-Пе­тер­бур. університет (також спів­ав у хорі). Брав уроки співу у П. Репет­то (м. Мілан, Італія). Був учасником визв. боротьби італ. народу під керівництвом Дж. Ґарібальді. Дебютував 1863 у С.-Пе­тербурзі партією Джен­наро («Лукреція Борджіа» Ґ. До­ніцет­ті), ви­ступав у Маріїн. опері до 1880. Був першим виконавцем партій Дон Жуана («Ка­мʼяний гість» О. Даргомижсь­ко­го, 1872), Само­званця («Борис Годунов» М. Мусоргського, 1874), Синодала («Демон» А. Рубін­штейна, 1875), Вакули («Коваль Вакула» П. Чайковського, 1876). Ви­ступав у концертах, гастролював за кордоном. Від 1882 — у Москві: соліст Великого театру, 1883–88 — проф. Консерваторії. 1888 разом із К. Стані­славським та реж. О. Федотовим заснував у Москві Товариство мистецтва і літ-ри, викладав у Муз.-драм. училищі при цьому товаристві. 1888–96 — викладач Тифліс. муз. училища (нині Тбілісі). Остан­ні роки мешкав в Італії. Мав невеликий за силою та діапазоном голос мʼякого тембру, що вільно звучав у нижньому й серед. регі­страх, дещо напружено — у верх­ньому. П. Чай­ковський присвятив К. романс «Скажи, про що у затінку гілля». Товаришував з О. Даргомижським та М. Мусоргським. Серед учнів — П. Кошиць.