АМАНЖО́ЛОВ Касим Рахімжанович (Аманжолов Қасым Рақымжанұлы; 13(26). 11. 1911, тер. Каркаралін. р-ну Караґанд. обл. — 17. 01. 1955, Алма-Ата) — казахський поет. Учасник 2-ї світової війни. Автор зб. «Өмiр сыры» («Сповідь життя», 1938), «Дауыл» («Буря», 1948) та поем «Жұмбақ қыз» («Загадкова дівчина», 1939), «Ақын өлiмi туралы аңыз» («Сказа­н­ня про смерть поета», 1944), «Бiздің да­стан» («Наш да­стан», 1947), про багато­гран­не життя народу Казах­стану, його героїзм у 2-й світ. війні. У поемі «Мартбек» (1944) змалював образ Героя Рад. Союзу казаха М. Мамраєва, який одним із перших форсував Дні­про під час визволе­н­ня України від нім.-фашист. загарбників. Як символ не­скореності й пере­моги Дні­про по­стає в «Су туралы бал­лада» («Балада про воду»). Повоєн­на поезія А. присвячена люд. праці, боротьбі за мир: зб. «Тамаша сәби» («Прекрасне дитя»), «Өлең» («Вірші», обидві — 1949), «Нұрлы дүние» («Світлий мир», 1950). Усі твори А. опубл. в Алмати. Пере­клав вірші Т. Шевченка «Минають дні, минають ночі», «Вітре буйний, вітре буйний!», «Мені однаково, чи буду».