АСКО́ЛЬДОВА МОГИ́ЛА — частина паркового комплексу в Києві на схилах правого берега Дні­пра, на пере­хресті Паркової дороги і Дні­провського узвозу. Ур­очище А. м., що в давнину називалось Угорське, згадується на перших сторінках «Повісті времен­них літ» як місце трагічної загибелі й похова­н­ня київського князя Аскольда у 882. З його імʼям повʼязана доба, коли молода Київська держава утвердила себе як невід­ʼємну частину середньовічної Європи, а також перша спроба хреще­н­ня України-Русі. На місці загибелі й похова­н­ня першого князя-християнина існувала невеличка церква св. Миколи. Дату й об­ставини її заснува­н­ня не встановлено й досі, але є всі під­стави вважати, що це сталося на­прикінці 9 — поч. 10 ст. Літопис указує також на існува­н­ня князівської резиденції в Угорському ур­очищі. Згодом тут був заснований Микільський Пустин­ний монастир, який з часом став одним із найви­значніших у Києві.

Перше документальне свідче­н­ня про нього датується 1411, однак наявність по­близу А. м. печерних ходів із келіями ченців, малюнками та написами на стінах 11–12 ст. дає змогу припустити ймовірність давнішого походже­н­ня монастиря. На­прикінці 17 ст., коли коштом геть­мана І. Мазепи було збудовано новий величний храм св. Миколи (у межах сучасного май­дану Слави), монастир пере­ведено туди. На А. м. залишилася невеличка тризрубна деревʼяна церква, на місці якої у 1809–10 архітектор А. Меленський побудував муровану церкву-ротонду в стилі ампір з усипальницею під нею. На­прикінці 18 ст. навколо храму виник невеликий цвинтар, що згодом став ві­домим у всій Європі. Серед числен­них поховань (бл. 2 тис.) були могили героїв війни 1812, георгіївських кавалерів 1-ї світової війни, нащадків декабристів, військових, громадських діячів, учених, діячів культури тощо. Тут поховано бл. 30 стрільців студентського куреня, які загинули в бою під Крутами в січні 1918, захищаючи Київ від агресії російських більшовиків.

1935 цвинтар на А. м. зруйновано. Церкву св. Миколи спотворили: зняли баню з хрестом і пере­робили храм на «парковий павіль­йон», а на місці цвинтаря роз­били парк. Від 1979 будівля церкви стала філіалом Музею історії Києва. 1992 на А. м. київські студенти встановили хрест і памʼятну плиту на пошанува­н­ня загиблих під Крутами.

1997 роз­почато ре­ставрацію будівлі. Церкву від­новлено як діючу; вона належить київській греко-католицькій громаді. 1998 встановлено памʼятний знак на згадку про пере­праву через Дні­про в 9 ст. угорських племен (звідси давня назва ур­очища). А. м. у Києві — одна з найви­значніших загальнонаціональних, загальнословʼянських і християнських святинь України.