Компанієць Іван Іванович
КОМПАНІ́ЄЦЬ Іван Іванович (23. 03. 1921, м. Єлисаветград, нині Кіровоград — 15. 11. 1975, Київ) — історик. Доктор історичних наук (1962), професор (1965). Державна премія СРСР у галузі н. і т. (1976). Закін. Одес. університет (1945). Від 1949 працював у Інституті історії АН УРСР (Київ); водночас від 1959 — зав. ред. історії СРСР і УРСР, від 1967 — заступник гол. ред. УРЕ; 1975 — завідувач кафедри історії УРСР Київ. університету. Досліджував історію України, зокрема зх.-укр. земель, проблеми пролетар. інтернаціоналізму та дружби народів СРСР.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Боротьба за Радянську владу на Буковині. 1950; Революційний рух в Галичині, Буковині та Закарпатській Україні під впливом ідей Великого Жовтня (1917–1918). 1957; Становище і боротьба трудящих мас Галичини, Буковини та Закарпаття на початку ХХ ст. (1900–1919 рр.). 1960; Ленін та інтернаціональна єдність українських і російських трудящих у трьох революціях. 1970 (усі — Київ).
Людина 