Кондратюк Євген Миколайович

КОНДРАТЮ́К Євген Миколайович (27. 09(10. 10). 1914, с. Старий Солотвин, нині Бердичiв. р-ну Житомир. обл. – 21. 09. 1992, До­­нецьк) – ботанiк. Батько С. Кон­дратюка. Д-р біол. н. (1963), проф. (1964), чл.-кор. АНУ (1972). Засл. діяч н. УРСР (1982). Премiя iм. М. Холодного АН УРСР (1978). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Держ. та бойові нагороди СРСР. Закiн. Томський ун-т (РФ, 1938). Працював викл. Житомир. с.-г. iн-ту (1939–41, 1946–49); н. с. Iн-ту ботанiки АН УРСР (1949–59); дир. Центр. ботан. саду АН УРСР (1959–65); зав. каф. ботанiки Укр. с.-г. академiї (1965–70; усі – Київ); ініціював створення (1964), був дир. (1970–86) та радником ди­­рекцiї (1986–92) Донец. ботан. саду АНУ. З ініціативи К. також розпочато буд-во Криворіз. ботан. саду АН УРСР (1980). Вiце-президент Укр. ботан. т-ва (1977–92). Наук. дослідж. у галузі так­­со­­номiї голо- та покритонасiнних рослин. Один із фундаторiв пром. ботанiки. Значну увагу придiляв вивченню, збереженню та вiд­­творенню рослин. покриву Дон­­басу, проблемам буд-ва ботан. садiв.

Пр.: Дикоростучi хвойнi України. 1960; Промышленная ботаника. 1980 (спів­авт.); Луганский государственный заповедник: Растительный мир. 1988 (спів­авт.); Редкие, эндемичные и релик­­товые растения юго-востока Украины в природе и культуре. 1990 (спів­авт.); Ковыльные степи Донбасса: современное состояние и перспективы вос­­становления. 1992 (спів­авт.); Новые про­­довольственные растительные ресур­­сы. 1993 (спів­авт.); усі – Київ.

Лiт.: Євген Миколайович Кондра­тюк: Покажч. пр. 1948–1985 рр. К., 1986; Ду­­бовик О. М., Панова Л. С. Цiнне зведення з флори Донбасу // УБОЖ. 1987. Т. 44, № 8; Глухов О. З., Бурда Р. I. Творчий шлях члена-кореспондента АН України Євгена Миколайовича Кон­­дратюка // Там само. 1993. Т. 50, № 4.

О. З. Глухов