Косарев Борис Васильович

КО́САРЕВ Борис Васильович (23. 07(04. 08). 1897, Харків — 24. 03. 1994, там само) — худож­­ник театру, графік, живописець, фото­граф, педагог. Батько Н. Ко­­саревої. Державні нагороди СРСР. Член Обʼ­єдн. сучас. митців Украї­­ни (1927), СХУ (1939). Закін. Хар­­ків. художнє училище (1918; викл. О. Кокель, О. Любимов, М. Пестриков). Спів­засн. кубофутурист. угрупова­н­ня «Союз семи» (1917), яке видало ілюстров. зб. «Семь плюс три» (Х., 1918). Брав участь в оформлен­ні харків. кабаре «Дім актора» (із В. Боб­­рицьким, Г. Цапком). Разом із В. Бобрицьким працював над оформле­н­ням ви­став Б. Глаголіна: «Чудо св. Антонія», «Сестра Беатриса» М. Метерлін­­ка, «Обмін» П. Клоделя, «Ган­неле» Г. Гауптмана, «Пан» Ш. ван Лер­­берґа. 1920–21 — спів­роб. «Вікон УКР­РОСТА». 1928–29 брав участь у зйомках фільму «Земля» О. До­­вженка як асист. кіно­оператора Д. Демуцького. Створив фотосерії «Робочі моменти зйомки “Землі”» та «Сорочинський ярмарок» (обидві — 1929). Працював художником у театрах Харкова, Одеси, Львова. 1923–45 — гол. художник Харків. дит. театру, де здійснив по­становки ви­­с­­тав: «Бум і Юла» М. Шкляра (1923), «Медвідь і Паша» О. Скрі­ба, «Хубеане» Р. Победімського (обидві — 1924, кон­структивіст. ріше­н­ня, ескізи в техніці колажу), «Аул Гідже» М. Шестакова (1930), «Івасик-Телесик» Є. Фоміної та А. Шияна (1938), «Бременські музиканти» за казкою братів Ґрімм (1941), «Снігова ко­­ролева» Є. Шварца (1945). У Хар­­ків. худож.-пром. ін­ституті: 1931–35, 1950–63 — проф. на театр.-декор. від­ділен­ні, 1963–89 — каф. інтерʼєру та обладна­н­ня; 1948–49 — у Львів. ін­ституті приклад. та де­­кор. мистецтва: завідувач кафедри декор. живопису, декан факультетів обробки дерева, худож. кераміки й декор. скульптури, в. о. декана факультету декор. живопису, худож. графіки й худож. текс­тилю. Оформив ви­стави для Харків. Червоноза­­вод. театру — «Шторм» В. Білль-Білоцерковського (1926), «Мар­­ко в пеклі» І. Кочерги, «За дво­­ма зайцями» М. Старицького (обидві — 1928), «Комсомольці» Л. Пер­вомайського (1930); Харків. укр. драм. театру — «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого (1934), «Ярослав Мудрий» І. Кочерги (1946, спів­­авт.; Сталін. премія, 1947); Харків. ТЮГу — «Скупий» Ж.-Б. Мольєра (1937), «Російські люди» К. Симонова (1940). Учасник міських (від 1914), всеукр. (від 1927), всесо­­юз. (від 1930) мистецьких ви­ставок. Персон. — у Харкові (1967), посмертні — у Харкові (1999), Києві (2001, 2012), Нью-Йорку (2011). Для творчості К. характерні кубофутурист. стилістика («Два­­дцять пʼяте липня», «Будуйте народні будинки», «М. Євреїнов»; усі — 1918; «Жнива», 1919; «Три села, два селища», 1921; серії на тему Ейфелевої вежі, 1922), аплікативні при­йоми в конст­­рук­­тивіст. колажах для оновле­н­ня худож. палітри, локал. колориту («Білизна на вітрі», «Холодна вес­­на», «Трава», «Натюрморт із мʼя­­чем»; усі — 1921), вихід у без­предметність, засвоє­н­ня су­пре­­матизму (серія «Су­прематич­­ні натюрморти»), насичені екс­пре­­сією пейзажі у техніках аква­­ре­­лі, темпери, пастелі («Кримська вуличка», «Гурзуф», обидва — 1950; «Тополі», 1960; «Море», «Пірс», обидва — 1966; «Седнів», 1984; «Миргород», 1985). Серед учнів — Ю. Александрочкін, Л. Братченко, З. Вин­ник, В. Геращенко, Г. Корінь, В. Кравець, М. Кужелєв, В. Лозовий, Т. Мед­­відь, Н. Мироненко, Г. Нестеро­­вська, В. Норазян, П. Осначук, Л. Писаренко, Н. Руденко-Краєвська, В. Сидоренко, Ю. Ста­­ростенко, Т. Шевченко, Т. Шигимага. Окремі роботи зберігаються у Харків. ХМ, МТМК (Ки­­їв), Рос. центр. театр. музеї (Мо­­сква).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю