БО́БРИЦЬКИЙ Володимир Васильович (псевд. — Bobri; 1898, Харків — 1986, США) — графік. Навч. у Харків. худож. училищі. Працював декоратором у місц. театрі Синельникова (від 1915), оформив ви­стави реж. Б. Глаголіна за пʼєсами Ш. ван Лерберґа («Пан» та «Знову на землі»), Г. Ібсена («Бранд»), П. Клоделя («Обмін»), М. Метерлінка («Чудо св. Антонія»), Е. Ро­стана («Принцеса Мрія»). 1917–20 належав до кола харків. авангардистів, створив групу «Спілка Семи», спів­працював з обʼ­єдн. «Лірень» та «Група Трьох»; взяв участь у збірнику-альбомі «Семь плюс Три», 1-й ви­ставці картин Спілки мистецтв (1918), оформлен­ні фойє Харків. цирку й Будинку акторів. Приятелював із поетом В. Хлєбниковим, художниками В. Єрмиловим та Б. Косаревим. Емігрував до Кон­стантинополя, де працював на археол. роз­копках, брав участь у ви­ставках Союзу рос. художників (1921–22). Від 1923 — у США. За­ймався пере­важно приклад. графікою, зокрема ілюстрував дит. книжки для нью-йорк. видавництв: «На что похожа луна» Ф.-М. Брейнлі (1963), «Борис и его балалайка» Е. Слободкіної, «Айс­берги» Р. Ганса (обидві — 1964). У 1959–60 виконав ілюстрації до семи оповідань для 42-том. зі­бра­н­ня «Best in Childrenʼs Books» («Найкращі дитячі книжки», видавництво «Doubleday»). Виконав графічні порт­рети Б. Глаголіна й Д. Бурлюка. Твори Б. екс­понувалися на Між­нар. ви­ставці у Філадельфії (1923) та Ви­ставці рос. живопису й скульптури у Вілмінґтоні (1932). Спів­засновник нью-йорк. Товариства гітари, перший ред. ж. «Guitar Review», автор кількох посібників з гри на цьому інструменті.