Криворівня

КРИВОРІ́ВНЯ — село Верховинського ра­йо­­ну Івано-Франківської області. Центр сільс. ради, якій під­порядк. с. Бережниця. Знаходить­ся на берегах р. Чорний Черемош (притока Черемошу, бас. Дунаю), за 14 км від райцентру та за 42 км від залізнич. ст. Ворохта. Площа 2,12 км². За остан. пе­реписом насел. складало 1498, станом на 2009 — 1570 осіб, пере­важно українці.

Вперше згадується у писем. джерелах 1654. Назва, очевидно, повʼязана з роз­міще­н­ням села на протяжній вузькій смужці рівнини, що роз­ділена Чорним Черемошем. Рівнина зігнута у ви­гляді дуги, що разом із річкою огинає в центрі села г. Буськівка. Жит. К. брали участь у русі опришків, зокрема в загонах О. Довбуша, В. Баюрака, І. Бойчука. Після 1-го поділу Польщі 1772 ві­ді­йшло до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). Від 1919 К. — знову у складі Польщі, від 1939 — УРСР. Від 29 червня 1941 до 18 ве­­ресня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. в околицях діяло під­пі­л­ля ОУН–УПА.

Тут знімали філь­ми «Олекса Довбуш» (1959, реж. В. Іванов), «Тіні забутих предків» (1964, реж. С. Параджанов), «Ан­ничка» (1968, реж. Б. Івченко). Село від­відували І. Франко, В. Стефаник, О. Кобилянська, Н. Кобринська, Марко Черемшина, М. Коцюбинський, Леся Українка, О. Маковей, Г. Хоткевич, М. Жук, Олександр Олесь, М. Могилянський, М. Козоріс, І. Труш, І. Северин та ін. 1996 К. на­дано статус села-музею.

Нині у К. функціонують заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок куль­тури, б-ка, Франка Івана Літературно-меморіальний музей, Грушевського Михайла Музей-садиба, Хата-Ґражда; фельдшер.-акушер. пункт, спорт. комплекс. Діє реліг. громада УПЦ КП. Серед памʼяток культур. спадщини — ґражда (1790), церква Різ­­два св. Богородиці й дзвіниця (1818). Встановлено погру­д­дя І. Франка, мемор. дошки Володимиру (Романюку), В. Гнатюку, І. Франку, П. Хоткевич, Ан-дрею Шептицькому, памʼятні знаки борцям за волю України, на місці садиби М. Грушевського, на честь скасува­н­ня панщини, на місці, де 1745 було ви­ставлене порубане тіло О. Довбуша.

Із К. повʼязана діяльність етно­графа М. Шухевича, режисерів О. Коваля, П. Фаренюка, поетеси і художниці П. Го­­рицвіт, церк. діяча О. Волянсь­кого. Тут провів своє дитинство польс. письмен­ник С. Вінценз. Серед видат. уродженців — брати лікар-хірург Тит-Євген, політ. діяч Осип, лікар-дерматолог і громад. діяч Андрій Бурачинсь­кі та їхні сестри фольклористки Марія Бурачинська-Волянська й Цецилія Бурачинська-Куровець, майстер мосяжництва та різьбле­н­ня на дереві В. Якибʼюк, хорео­граф Я. Чуперчук.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю