МАТВЄ́ЄВА Леся Василівна (12. 07. 1930, с. Харківці, нині Пирятин. р-ну Полтав. обл. — 04. 07. 2012, Київ) — історик науки. Дружина В. Матвєєва. Канд. екон. (1967), д-р істор. (1996) н., професор (2008). Заслужений діяч науки і техніки України (2004). Премія ім. А. Кримського НАНУ (2004). Закін. Київський університет (1955). Працювала в Ін­ституті економіки АН УРСР (1957–59, 1963–70); НДІ теорії та історії архітектури Академії будівництва і архітектури УРСР (1959–63); Ін­ституті історії АН УРСР (1970–86); Центрі дослідж. наук.-тех. потенціалу та історії науки АН УРСР (1986–91); від 1991 — в Ін­ституті сходо­знавства НАНУ (усі — Київ): від 1998 — директор, водночас від 2000 — завідувач від­ділу історіо­графії та джерело­знавства. Досліджувала історію науки України 2-ї пол. 19 — 20 ст., зокрема ВУАН, про­блеми сходо­знавства та візантології. Голова редколегії ж. «Східний світ» (2009–12).