Матвєєва Леся Василівна

МАТВЄ́ЄВА Леся Василівна (12. 07. 1930, с. Харківці, нині Пирятин. р-ну Полтав. обл. – 04. 07. 2012, Київ) – історик науки. Дружина В. Матвєєва. Канд. екон. (1967), д-р істор. (1996) н., проф. (2008). Засл. діяч н. і т. України (2004). Премія ім. А. Кримського НАНУ (2004). Закін. Київ. ун-т (1955). Працювала в Ін-ті економіки АН УРСР (1957–59, 1963–70); НДІ теорії та історії арх-ри Академії буд-ва і арх-ри УРСР (1959–63); Ін-ті історії АН УРСР (1970–86); Центрі дослідж. наук.-тех. потенціалу та історії науки АН УРСР (1986–91); від 1991 – в Ін-ті сходознавства НАНУ (усі – Київ): від 1998 – дир., водночас від 2000 – зав. відділу історіографії та джерелознавства. Досліджувала історію науки України 2-ї пол. 19 – 20 ст., зокрема ВУАН, проблеми сходознавства та візантології. Голова редколегії ж. «Східний світ» (2009–12).

Пр.: Отто Юльевич Шмидт. Москва, 1990; Микола Прокопович Василенко. К., 1991 (співавт.); Історія Академії наук України. К., 1993 (співавт.); А. Ю. Кримський – неодмінний секретар Всеукраїнської Академії наук. К., 1997 (спів­авт.); Нариси з історії Всеукраїнської Академії наук. К., 2003; Владислав Бузескул – историк своего времени. К., 2008; Нариси з історії сходознавства. К., 2008; Виктор Григорович – первый украинский славяновед-византолог (1815–1876). К., 2010; Византинист Федор Успенский (1845–1928). К., 2013.

Літ.: Орієнтальні студії в Україні. До ювілею Л. В. Матвєєвої: Зб. наук. ст. 2010; Леся Василівна Матвєєва: Біобібліогр. покажч. 2010 (обидві – Київ).

О. Б. Бубенок