МО́Р­РІСОН Тоні (Morrison Toni; справж. — Chloe Ardelia Wofford, Хлоя Арделія Вофорд; 18. 02. 1931, м. Лорейн, шт. Огайо, США) — американська письмен­ниця. Нобелівська премія з літ-ри (1993). Здобула ступ. бакалавра мистецтв у Говард. (Вашинґтон, 1953), магістра — в Корнелл. (м. Ітака, шт. Нью-Йорк, США, 1955) університетах. Викладала англ. мову в Університеті Пд. Техасу (м. Хʼюстон, 1955–57) та Говард. університеті (1957–64); працювала пом. ред. у філії (м. Сиракузи, шт. Нью-Йорк, 1964–67), ст. ред. (1967–83) видавн. фірми «Random House» (Нью-Йорк), що спеціалізувалася на випуску навч. літ-ри; від 1983 — проф. Університету шт. Нью-Йорк, від 1989 — Прінстон. університету (шт. Нью-Джерсі, США). Від 2006 — на пенсії. Дебютувала романом «The Bluest Eye» («Найблакитніші очі», Нью-Йорк, 1970), в якому змальовано трагіч. вплив між­рас. упереджень на юну афроамериканку, котра мріє про блакитні очі — ідеал краси американців. У центрі творів М. — злободен­ні про­блеми сучасності, справжнє місце афроамериканців в історії США, спроби й способи досягне­н­ня реал. рівності, сутність самоідентифікації афроамериканця в параметрах зх. цивілізації. Ще будучи ред. видавництва, вона сприяла популяризації афро-амер. літ-ри, зокрема таких авторів, як Г. Думас, Т.-К. Бамбара, А. Девіс, Ґ. Джонс. М. за­стосовує власну літ. техніку, засн. на орган. по­єд­нан­ні здобутків сучас. літ-ри з афро-амер. міфол. синкретич. світовід­чу­т­тям, що до­зволило їй художньо пере­дати спосіб мисле­н­ня, особливості сві­домості афроамериканця. Етапним у творчості М., та й в усій амер. літературі, є роман «Beloved» («Кохана», Нью-Йорк, 1987; Пулітцерів. премія, 1988), в основу якого покладено неординарну вражаючу ситуацію, через яку най­ефективніше про­ступає проти­природність рабства. Як у готич. романі, тут діють привиди, сили містичні та утаємничені, як у романт. — насичений почу­т­тями. Подібно до реаліст. роману, М. з точністю пере­дає, просто-таки детально виписує побут рабів, але не з боку сторон. спо­стерігача, а з позиції кожного учасника трагедії. Його й побудовано на кшталт сітки, сплетеної з внутр. монологів і потоків сві­домості, джаз. мелодії, насич. сольними варіаціями виконавців. Отже, життя по­дано зсередини, через афро-амер. сприйня­т­тя, мисле­н­ня, менталітет. Причому автор уникає модернізації психології своїх героїв. Це менталітет, в якому реальне та міфічне сплетено нероз­дільно, зберігається спорідненість із природою, а варвар., афр. світобаче­н­ня чи не пере­важає досі те, що виховувалося хрис­тиянством. Поетичне органічно входить у цю оповідь, оскільки міфол. мисле­н­ня — синкретичне, воно містить у собі зерно поезії. Саме в такий спосіб М. через міф і над­природне вдалося пере­дати найвищу правду про трагедію рабства. Окремі твори М. українською мовою пере­клали О. Король, С. Орлова.