Нехода Іван Іванович — Енциклопедія Сучасної України

Нехода Іван Іванович

НЕХО́ДА Іван Іванович (11(24). 06. 1910, с. Олексіївка, нині Богодухів. р-ну Харків. обл. – 17. 10. 1963, Київ) – поет. Дід Т. Масаутова. Чл. СПУ (1937). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Закін. Харків. ІНО (1932) і ВДІК (Мос­ква, 1940). Від 1925 – на журналіст. роботі (тоді ж почав і друкуватися), 1945–57 – гол. ред. вид-ва «Молодь», потім – ред. ж. «Піонерія». Голова Крим. орг-ції СПУ (1958–63). Автор зб. «Пісня радості» (1935), «Початок пісні» (1937), «Дніпровий край» (1939), пройнятих мажор. настроями, сповнених роздумів молодої людини. У зб. «Я іду в бій» (1942), «Південний фронт» (1943), «Лісові оселі» (1944), «Дорога в свято» (1945) відтворив фронт. будні, показав гіркоту втрат, розлуки з рідними, з Києвом; у зб. «Дивлюсь на карту України» (1949), «Дума про дружбу» (1954), «На Вкраїні милій» (1961) звертався до джерел нар. духовності. Чимало лірич. віршів Н. присвячено коханню, красі рідної природи. Багато писав для дітей, переважно казки та поезії (автор відомого вірша-пісеньки «У лісі-лісі темному»): зб. «Червона армія» (1931), «Перша допомога» (1932), «Моя книжка» (1940), «Ростіть щасливо» (1947), «Казки» (1951; 1954), «Гранітна гора» (1956), «Ми живемо на Україні» (1960) та ін. Низку його віршів поклали на музику композитори А. Штогаренко, А. Філіпенко, Т. Шутенко. Н. належать також кн. поет. переспівів казок народів світу – «Хло­п'ята з нашої вулиці» (1953), «Не любо – не слухай» (1956), «Казки моїх братів» (1958). В останні роки життя поет багато подорожував. Враження від поїздки до Франції описав у кн. «Пам'ять про французьку землю» (1958; усі – Київ). На честь Н. названо вулиці у Києві (на будівлі, де він мешкав, встановлено мемор. дошку) та Харкові.

Тв.: Під щасливою зорею. 1950; Повість про моїх друзів. 1952; Веселі каруселі. 1955; 1957; Вибране. 1956; 1980; Солдат Мао Цзе-Дуна. 1959; Хто сіє вітер. 1959; Тобі, кохана! 1960; Чудесний сад. 1962; 1971; Три берізки. 1966; Сад. 1971; Поезії. 1982; 1990; Поезії. Казки. 1986 (усі – Київ).

Літ.: Кудін О. Три книги поета // ЛГ. 1949, 13 жовт.; Бурляй Ю. Віршована повість // Вітчизна. 1953. № 11; Кацнельсон А. Іван Нехода // Дніпро. 1960. № 6; Зуб І. Високі думи, зоряні серця // Нехода І. Поезії. К., 1982; Латанський В. Вірші нашого дитинства. Іван Нехода // КСв. 2014, 19 груд.

П. М. Перебийніс

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
П. М. Перебийніс . Нехода Іван Іванович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=71915 (дата звернення: 22.10.2021)