НИКОРО́ВИЧ Василь (Nicorovici Vasile; 27. 10. 1924, с. Мосорівка, нині Чернів. р-ну Чернів. обл. — 19. 04. 1992, Бухарест) — румунський письмен­ник, публіцист, журналіст. Син С. Никорович. Премія АН Румунії (1961). Закін. комерц. училище в Бакеу (Румунія, 1942), навч. в Академії високих комерц. і пром. студій у Бухаресті (1943–47), на філос. факультеті Бухарест. університету (1945–49) та в літ. школі ім. М. Емінеску. Працював ред. ж. «Licurici» («Світлячок»), «Contemporanul» («Сучасник»), «Viaţa românească» («Румунське життя»), «Scânteia» («Іскра»). Входив до керів. комітету СП Бухареста. Дебютував 1948 віршем у ж. «Flacăra» («Полумʼя»), а згодом видав поет. зб. «În mina de cărbuni» («У вугільній шахті», 1950), опублі­кував низку літ.-крит. статей. Однак не­вдовзі від­мовився від поезії й критики на користь, за його ж ви­значе­н­ням, моногр. нарису. Автор книг нарисів і репортажів «400 de zile în oraşul flăcărilor» («400 днів у місті полумʼя», 1950), «Meridianul de foc» («Вогняний меридіан», 1959), «Romeo, Julieta şi lumina» («Ромео, Джульєт­та і світло», 1962), «Calator pe 5000 de stra­zi» («Подорож по 5000 вулиць», 1965), «Porţi pentru eternitate sau sentimentul capodoperei» («Ворота для вічності або від­чу­т­тя шедевру», 1973), «Totul este mişcare» («Усе — рух», 1976), «Autentismul» («Автентичність», 1984) та ін., романів «Nebunia vitezei» («Божеві­л­ля швидкості», 1968), «Startul» («Початок», 1980), пʼєси «Tragedia Excelsior» («Трагедія Екс­цельсіор», 1973). Один із на­йоригінальніших нарисовців у румун. літ-рі. Осн. тема творчості — трудові будні румун. народу, на тлі яких вимальовується соц.-психол. порт­рет героя-будівника, яскравої людсь­кої особистості, одержимої новими су­спільно-політ. та екон. пере­творе­н­нями в країні. У кн. Н. «Intre Riga şi Irkutsk» («Між Ригою та Іркутсь­ком», 1964; усі — Бухарест) пере­дано враже­н­ня від захопливої подорожі Україною, зокрема йдеться про пере­бува­н­ня в Запоріж­жі, від­відини індустр. гігантів, Дні­прогесу та істор. Хортиці.