КАРАВА́НОВ Аркадій Григорович (18. 08. 1907, Харків — 15. 03. 1991, Москва) — лікар-хірург. Брат Г. Караванова. Доктор медичних наук (1949), професор (1950). Заслужений діяч науки УРСР (1967). Закін. Харків. мед. ін­ститут (1931). Працював лікарем. Від 1938 — у Харків. мед. ін­ституті: 1946–47 — доцент кафедри шпитал. хірургії; під час 2-ї світової війни — військ. лікар; 1947–48 — за­ступник директора з наукової роботи Ін­ституту пере­лива­н­ня крові та невід­клад. допомоги (нині Ін­ститут патології крові та транс­фуз. медицини НАМНУ, Львів); 1948–51 — завідувач кафедри факультет. хірургії Ужгород. університету, 1951–54 — Вінн. мед. ін­ституту; 1954–61 — завідувач кафедри хірургії Калінін. мед. ін­ституту (нині м. Твер, РФ); 1961–73 — за­ступник директора з наукової роботи, 1973–75 — в. о. дир. Київ. НДІ гематології та пере­лива­н­ня крові (нині Ін­ститут гематології та транс­фузіології НАМНУ). У 1980-х рр. пере­їхав до Москви, працював консультантом Ін­ституту гематології і пере­лива­н­ня крові. Ви­вчав про­блеми ви­пробува­н­ня ефективності транс­фуз. препаратів і компонентів донор. крові, клін. транс­фузіології, хірург. лікува­н­ня захворювань системи крові, механізм зсі­да­н­ня крові, а також пита­н­ня військ.-польової хірургії.