Карпінська Євгенія-Софія
КАРПІ́НСЬКА Євгенія-Софія (09. 04. 1908, м. Самбір, нині Львівська обл. — 14. 11. 1997, м. Макомбі, шт. Мічиґан, США) — мовознавець. Дочка Ф. Рабія, мати Ю.-Є. Карпінського. Член НТШ, УВАН. Закінчила жіночу гімназію в Самборі (1926), Яґеллонський університет у Кракові (1930), де 1934 захистила докторську дисертацію про бойківські говірки. Брала участь у діалектологічних експедиціях (Холмщина, Полісся, Бойківщина). Викладала українську мову в Яґеллонському університеті (1930–32). Учителювала. 1946 виїхала до Німеччини, де до 1950 викладала в українській гімназії в таборі для переміщених осіб у м. Ландсґут. Від 1950 — у США. Працювала у школах українознавства в Нью-Йорку (1955–73). Член головної управи СФУЖО (1957–70), ради товариства «Самопоміч» (від 1959). Основний напрям наукових досліджень — українська діалектологія.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Dialekt Bojków // Sprawozdanie z czynności i posiedzeń Polskiej Akademiji Umiejętności. 1932. T. 37, № 6; Dialekt Bojków. Kraków, 1934; Українська жінка та її призначення в творах Тараса Шевченка // Зап. НТШ. 1963. Т. 176; Діялект Бойків (Фонетика і морфологія) // Бойківщина. Філядельфія; Нью-Йорк, 1980; Говори Дрогобиччини. З узглядненням говірки с. Нагуєвичі, Івано-Франківської области // Іван Франко — мислитель і митець: Зб. доп. для відзначення 125-річчя народин і 65-річчя смерти Івана Франка. Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1981; Дещо з морфольогії бойківського говору // Зб. пам’яті Івана Зілинського (1879–1952). Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто; Л., 1994; Бойківські говірки: Зб. ст. Перемишль, 2011.
Людина 