Кассо Лев Аристидович

КАССО́ Лев Аристидович (Кассо Лев Аристидович; 06(18). 06. 1865, Париж — 26. 11(09. 12). 1914, С.-Петербург) — російський правознавець, політичний діяч. Походив із дворян. родини, яка мала великі землеволодіння у Бессараб. губернії. Навч. у Школі права (Париж, 1883–85), Гайдельбер. (Німеччина, від 1885) і Берлін. (закін. 1889) університетах. В Університеті св. Володимира у Києві захистив магістер. дис. «Преемство наследника в обязательствах наследодателя» (1895) і доктор. дис. «Понятие о залоге в современном праве» (1898). Від 1892 працював у Юр’єв. університеті (нині м. Тарту, Естонія); від 1895 — екстраординар. професор кафедри цивіл. права та судочинства Харків. університету; від 1899 — ординар. професор кафедри цивіл. права Моск. університету; водночас від 1908 — директор Ліцею пам’яті цесаревича Миколи (Москва). Досліджував проблеми цивіл. і спадк. права та права власності на землю. Від 1911 — міністр нар. освіти Рос. імперії. Дотримувався консерватив. політ. поглядів, користувався довірою імператора Миколи ІІ. Зробив знач. внесок у розвиток початк. і середньої освіти (зокрема збільшив їхнє фінансування), але водночас намагався обмежити університет. автономію: запровадив практику призначення проф., заборонив створення студент. т-в, проведення студент. зібрань, звільняв або не затверджував неблагонадій., з його погляду, викл. Виступав проти шкіл із українською мовою навч., переслідував укр. науковців. 1911 на знак протесту проти діяльності К. 130 проф. і викл. Моск. університету на чолі з ректором О. Мануйловим подали у відставку.

Завантажити статтю