Кудрявцев Володимир Миколайович

Визначення і загальна характеристика

КУДРЯ́ВЦЕВ Володимир Микола­йович (Кудрявцев Владимир Николаевич; 10. 04. 1923, Москва — 05. 10. 2007, там само) — російський право­знавець. Доктор юридичних наук (1963), професор (1965), академік РАН (1984), іноз. чл. НАНУ (2000). Державна премія СРСР (1984). Учас­ник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. Військ.-юрид. академію (1949), де й працював; від 1956 — у Військ.-політ. академії; 1960–63 — за­ступник директора, від 1971 — директор Всесоюз. ін­ституту з ви­вче­н­ня причин і роз­робле­н­ня заходів із запобіга­н­ня злочин­ності при Прокуратурі СРСР; від 1973 — директор, від 1989 — почес. дир. Ін­ституту держави і права РАН; водночас 1988–90 — віце-пре­зидент АН СРСР; 1991–92 — академік-секр. Від­діл. філософії та права, від 1992 — віце-президент РАН (усі — Москва). Брав участь у під­­готовці проектів Кон­ституції СРСР 1977 та чин­ної Кон­ституції РФ, 1990 очолював групу науковців з під­готовки проекту Союзного до­говору. Досліджував про­блеми кримінал. права, кримінології, со­ціології права, юрид. конфліктології.

Пр.: Теоретические основы квалифи­кации пре­ступлений. 1963; Причин­ность в криминологии: О структуре индивидуального пре­ступного поведения. 1968; 2007; Общая теория квалификации пре­ступлений. 1972; 1999; 2007; Правовое поведение: Норма и патология. 1982; Социальные отклонения. 1984; 1989; Юридическая конфликтология. 1995; Из­бран­ные труды по соци­аль­ным наукам: В 3 т. 2002; Борьба мотивов в пре­ступном поведении. 2007 (усі — Мо­сква).

Літ.: Памяти академика В. Н. Ку­­дряв­­цева // Наука и жизнь. 2007. № 11.

П. Д. Біленчук

Завантажити статтю