Калин-Магмет Валентина Володимирівна

КА́ЛИН-МАГМЕ́Т Валентина Володимирівна (14. 09. 1919, Київ — 02. 11. 1987, м. Савт-Орандж, шт. Нью-Джерсі, похов. у м. Істон, шт. Пенсильванія, США) — актриса, співачка (сопрано), артистка розмовного жанру. Дочка В. Калина, дружина С. Магмета, онука Г. Борисоглібської. Навч. у гімназії «Рідної школи» та філії Муз. інституту ім. М. Лисенка (викл. С. Людкевич; обидві — Тернопіль, 1930–35), театр. студії (1937–39), закін. укр. гімназію (1938; обидві — Львів). Виступала у трупах В. Блавацького і Й. Стадника у Львові. 1944 емігрувала до Німеччини, де перебувала у таборах для переміщ. осіб, була акторкою в Театрі Й. Гірняка та О. Добровольської, з яким 1949 виїхала до США. Від 1954 виступала в «Ансамблі легкого жанру», де переважно декламувала поезію, читала художні і театр. монологи. Брала участь в імпрезах, мист. заходах, творчих вечорах. Тривалий час виступала у складі вокал. дуету (разом із І. Кононів) у США та Канаді.

Ролі: Доріна («Тартюф» Ж.-Б. Мольєра), Муму Гризетка («Загублений скарб» І. Алексевича), Ліда («Тайна доктора Горошка» І. Керницького), Люба («Хміль» Діми), Мотря (однойм. сценічна інсценізація Г. Лужницького), Голос Поета («Мойсей» за І. Франком).

Літ.: Театр-студія Йосипа Гірняка і Олімпії Добровольської. Нью-Йорк, 1975; Олійник Л. У 40-ий день втрати св. п. В. Калин-Магмет // Свобода. 1987, 12 груд.

П. З. Гуцал

Основні ролі

Доріна («Тартюф» Ж.-Б. Мольєра), Муму Гризетка («Загублений скарб» І. Алексевича), Ліда («Тайна доктора Горошка» І. Керницького), Люба («Хміль» Діми), Мотря (однойм. сценічна інсценізація Г. Лужницького), Голос Поета («Мойсей» за І. Франком).

Рекомендована література

1. Театр-студія Йосипа Гірняка і Олімпії Добровольської. Нью-Йорк, 1975;
   Google ScholarInternet
2. Олійник Л. У 40-ий день втрати св. п. В. Калин-Магмет // Свобода. 1987, 12 груд.
   Google ScholarInternet

завантажити статтю