КОМСОМО́ЛЬСЬКЕ (до 1949 — Каракуб­буд) — місто Старобешівського ра­йону Донецької області. Знаходиться на р. Кальміус (басейн Азовського моря), за 50 км від обласного центру (автошляхами) та за 16 км від райцентру. Площа 11,9 км2. Населе­н­ня 12 813 осіб (2001, складає 90,8 % до 1989), пере­важно українці. Залізнична станція Каракуба. Засновано 1933 у звʼязку з будівництвом копалень для видобутку вапняку від­критим способом. Водночас здійснювалося спорудже­н­ня залізниці до станції Кутейникове. Перші ві­домості про те, що в долині Кальміусу, по­близу с. Каракуби (нині Роз­дольне), зна­йдено «гірський вапняк», опубліковано 1833 геологом І. Іваницьким. Подальше ви­вче­н­ня корисних копалин геологами Н. Лебедєвим, С. Кумпаном, К. Лисициним, Л. Лутугіним та ін. (їхні праці на­друковано 1909) показало, що тут є значні родовища флюсового вапняку — сировини, яку використовують у металургії. Під час воєн­них дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жителі за­знали сталінських ре­пресій. 1933–34 отримано перші 100 тис. т вапняку. 1939 роз­почато будівництво дробильно-збагачувальної фабрики та механізованого карʼєру. Видобуток вапняку на 6-ти рудниках у той час становив 1,6 млн т. Від жовтня 1941 до вересня 1943 — під німецько-фашистською окупацією. На околиці селища Чкаловське (нині р-н К.) гітлерівці створили табір для військовополонених. У ньому вбито близько 6,6 тис. осіб. Після війни там встановлено памʼятник. На фронтах 2-ї світової війни воювало 783 жителі, з них 182 загинули. Від 1956 — місто ра­йон­ного під­порядкува­н­ня. 1939 тут мешкало близько 5,5 тис., 1959 — 15,4 тис., 1979 — 14,7 тис., 1989 — 14,1 тис., 1998 — 13,3 тис. осіб. Нині головне під­приємство — Комсомольське рудо­управление. У К. — 3 загальноосвітні школи, 4 дитсадки, ПТУ, індустріальний технікум; Палац культури, музична школа, бібліотека; лікарня, дитячий санаторій; спорт­комплекс; від­діле­н­ня 6-ти банків. Діють релігійні громади УПЦ МП, свідків Єгови, євангелістів християн-баптистів, християн віри євангельської. З містом повʼязані життя та праця Героїв Радянського Союзу В. Цися та Д. Щецури. Серед видатних уродженців — чемпіон України з паверліфтингу, рекордсмен Книги рекордів Ґін­нес­са Д. Халаджі.