ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Кам'янка

КА́М’ЯНКА (1929–44 – Кам’янка-Шевченківська) – місто Черкаської області, райцентр. Знаходиться на р. Тясмин (притока Дніпра), за 62 км від обл. центру. Пл. 15 км2. Насел. 15 109 осіб (2001, складає 89,5 % до 1989), переважно українці. Залізнична станція. Через К. проходить автошлях Київ–Донецьк. Засн. у серед. 17 ст. селянами-втікачами з Поділля, Київщини, Полтавщини. Назва міста пов’язана з кам’яними берегами Тясмина, на яких осіли перші поселенці. Вперше згадується у привілеї польс. короля Яна ІІ Казимира Ваза Б. Хмельницькому від 26 березня 1649. У часи козаччини К. входила до складу Чигирин. полку. Під час Визв. війни під проводом Б. Хмельницького кам’ян. селяни та козаки брали участь у битвах під Жовтими Водами, Корсунем та ін. За умовами Прут. трактату 1711 К. відійшла до Польщі, була центром ключа Черкас. староства. Від 1730 – у власності князів Любомирських. Від 1756 – містечко. Після 2-го поділу Польщі 1793 – у межах кордонів Рос. імперії. Спочатку К. входила до Вознесен. намісництва, від 1797 – волос. центр Чигирин. пов. Київ. губ. К. тривалий час належала родині Давидових. 1820–25 – один із центрів декабрист. руху в Україні. Від 1822 діяла Кам’ян. управа Пд. товариства, яку очолювали В. Давидов і князь С. Волконський. Восени 1823 тут відбулася нарада Пд. товариства, в якій узяли участь П. Пестель, С. Муравйов-Апостол, М. Бестужев-Рюмін. 1820–22 у К. побував О. Пушкін, великий рос. поет написав на Кам’янщині кілька творів. 1865–93 сюди майже кожного року приїздив гостювати П. Чайковський до сестри Олександри, яка була дружиною Л. Давидова. Саме у К. і Вербівці (за 12 км від К.) композитор працював над операми «Мазепа», «Євгеній Онєгін», «Орлеанська діва», балетами «Лебедине озеро», «Спляча красуня», 2-ю симфонією, 2-м фортепіан. концертом, збірником п’єс «Пори року». Тут П. Чайковський збирав і вивчав українські народні пісні, мотиви яких використав у низці творів. У серед. 19 ст. у м-ку працювали цукр. і винокур. заводи, сірник. ф-ка, 15 вітряків, 2 водяних млини. Водночас набували розвитку кустарні промисли. Значна частина жит. продовжувала займатися с. госп-вом. Пожвавленню екон. життя К. сприяло прокладення 1876 залізниці, якою вивозили зерно, цукор, худобу, свиней, лісоматеріали. 1862 у К. мешкало 4319, 1897 – 8808 осіб. На поч. 20 ст. у м-ку діяло 2 православні церкви, синагога, євр. молитов. будинок, училище, 2 школи, лікарня, 5 постоялих дворів, 32 крамниці. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–62 та від 1966 – райцентр. Від 1932 – у складі Київ., від 1954 – Черкас. обл. Жит. зазнали сталін. репресій, потерпали від голодомору 1932–33. Від 5 серпня 1941 до 10 січня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Гітлерівці вбили 455 жит. К., понад 400 вивезли на примусові роботи до Німеччини. Від 1956 – місто. 1959 тут мешкало бл. 11,6 тис., 1979 – 16 тис., 1998 – 16,7 тис. осіб. Гол. підприємства: Кам’янський спирто-горілчаний комбінат, Кам’янський машинобудівний завод, Кам’ян. завод продтоварів, Кам’ян. цукр. завод, ТОВ «Руна». У К. – 3 заг.-осв. школи, екол.-екон. ліцей, 5 дитсадків; Будинок дит. та юнац. творчості, муз. школа, рай. Будинок культури, центр. рай. бібліотека та бібліотека для дітей; центр. рай. та дит. лікарні; ДЮСШ; станція юних техніків; відділ. 4-х банків. 1995 створ. Кам’янський державний історико-культурний заповідник, до складу якого входять музеї літ.-мемор. О. Пушкіна та П. Чайковського, історичний, картинна галерея. Виходять газети «Наше місто» та «Трудова слава». Аматор. художні колективи: хор «Яворина», жін. ансамбль «Тополя», вокал.-інструмент. ансамбль «Ліра», фольклор. ансамбль «Берегиня», духовий оркестр, хореогр. колектив «Самоцвіти», хор ветеранів війни і праці, камер. хор «Кам’янка», дит. вокал. студія «Ліра». Об’єкти природно-заповід. фонду: пам’ятка садово-парк. мистецтва нац. значення Кам’янський парк ім. Декабристів, пам’ятки природи місц. значення скеля Пушкіна, урочище Тростянка, Тясминський каньйон. 1997 у пн.-зх. частині міста досліджено поховання ямної культури (3 тис. до н. е.). Реліг. громади: УПЦ МП, євангел. християн-баптистів. Пам’ятки архітектури: грот (кін. 18 ст.), т. зв. Зелений будиночок (флігель садиби Давидових; поч. 19 ст.), водяний млин (1825). Встановлено пам’ятники декабристам, О. Пушкіну (йому ж – погруддя), П. Чайковському, пам’ятний знак ліквідаторам аварії на ЧАЕС. Серед видат. уродженців – засл. художник УРСР П. Куценко; нар. арт. УРСР актор М. Задніпровський та актор, режисер В. Харченко, танцюрист, засл. арт. України В. Головченко; композитор Л. Любовський, театрознавець І. Волошин.

Літ.: Гудзенко К. Н. Трагічні голоси. Кам’янка, 1993; Вєтров О. «Жнива смерті» Кам’янщини 1932–33. Кам’янка, 2008; Шамрай О. Г., Таран Г. М., Бондаренко Л. О. та ін. Місто на скелястих берегах Тясмину. Чк., 2009.

Л. О. Бондаренко

Рекомендована література

  1. Гудзенко К. Н. Трагічні голоси. Кам’янка, 1993;
  2. Вєтров О. «Жнива смерті» Кам’янщини 1932–33. Кам’янка, 2008;
  3. Шамрай О. Г., Таран Г. М., Бондаренко Л. О. та ін. Місто на скелястих берегах Тясмину. Чк., 2009.

Фотоілюстрації

завантажити статтю

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Кам'янка / Л. О. Бондаренко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-10981

Том ЕСУ:

12-й

Дата виходу друком тому:

2012

Дата останньої редакції статті:

2012

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

10981

Кількість переглядів цього року:

59

Схожі статті

Жашків
Населені пункти  | Том 9 | 2009
С. І. Горошко
Гурзуф
Населені пункти  | Том 6 | 2006
С. М. Терехова, Ю. С. Шубнікова
Єланецький район
Населені пункти  | Том 9 | 2009
Г. М. Головань, Т. А. Ратинська

Нагору