Каток Лев Бенціонович
КАТО́К Лев Бенціонович (09(22). 08. 1904, м. Новгород-Сіверський, нині Чернігівська обл. — 15. 07. 1970, Київ) — архітектор. Закінчив Київський художній інститут (1930; викладач П. Альошин). Відтоді працював у проєктному бюро НКВС; 1931–33 — в інституті «Військпроект» (обидва — Київ); 1933–46 — в інституті «Міськбудпроект» (Москва): 1944–46 — головний архітектор проєкту, головний архітектор; 1942–44 — головний інженер на будівництві у м. Новотроїцьк Оренбурзької області (РФ); 1946–49 — головний архітектор Московського відділення інституту «Союзтопбудпроект»; від 1949 — керівник архітектурної майстерні № 2 інституту «Київпроект»; водночас 1963–64 — викладач Київського інженерно-будівельного інституту (нині Національний університет будівництва і архітектури). Серед реалізованих проєктів — 6 кварталів 1-ї черги м. Кузнецьк (РФ; 1934), житлові будинки на вул. Червоноармійська (нині Велика Васильківська), № 12 (1951), № 2 (1957–59), на вул. М. Заньковецької, № 8 (1951–53), реконструкція консерваторії та добудова концертного залу (1955–58), головний корпус Інженерно-будівельного інституту (1962–65) у Києві.