Качіоні Спиридон Олександрович

КАЧІО́НІ Спиридон Олександрович (20. 10(01. 11). 1858, м. Феодосія, нині АР Крим — після 1931, Ленінград, нині С.-Петербург) — прозаїк, сатирик, журналіст. Закін. Сімфероп. гімназію (1879) та юрид. факультет С.-Петербур. університету. Служив у судах Поділ. (1880-і рр.), Астрахан. (1899) губ. Заст. голови С.-Петербур. окруж. суду. Співпрацював із гуморист. журналами. Автор ст. «Профессор живописи И. К. Айвазовский» (ж. «Всемирная иллюстрация», 1880, № 25), нарисів «И. К. Айвазовский» (ж. «Новь», 1885, № 1) та «Куртдэдэ» (Москва, 1894), віршов. сатири «Чех Прохаска» (Астрахань, 1902), повісті «“Птица” Юсупа» (С.-Петербург, 1911). У зб. оповідань та нарисів «В дебрях Крыма» (Москва, 1902; Петроград, 1917) — про життя кримськотатар. чабанів, селян і рибалок — використав етногр. матеріали, жанр. сценки, «живі» діалоги, детал. пейзажні замальовки околиць Судака, Чатирдага; відобразив власні симпатії до простих людей, мудрість, чесність та благородство яких протиставив пихатості й байдужості місц. знаті (мурз). Для стилю К. властива пишномовність. Оповідання зб. «Райские ягоды и другие рассказы» (С.-Петербург, 1914, т. 1) написав у жанрі притчі, з легким гумором та іронією. Враження від роботи мировим суддею у Пд.-Зх. краї стали основою суд.-побут. нарисів «Силуэты прошлого» (ж. «Голос минувшего», 1916, № 5–6). Друкувався у колектив. зб. «Приключения в горах и на равнинах» (Ленинград; Москва, 1925) та хрестоматії «Крым» (Сф., 1930).

Завантажити статтю