КЕ́ДРИН-РУДНИ́ЦЬКИЙ Іван Іванович (справжнє — Рудницький; 22. 04. 1896, м. Ходорів, нині Львівської обл. — 04. 03. 1995, м. Джерсі-Сіті, похований у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — журналіст, публіцист, політичний діяч. Брат Антона, Михайла і Мілени Рудницьких. Дійсний член НТШ (1965). На­вчався у Бережанській (нині Тернопільська обл.), закінчив Львівську гімназію (1914). У 1915 мобілізований до австро-угорської армії. 1916 потрапив у російський полон, звільнений після Лютневої революції 1917. Працював у освітніх установах Києва. 1919 еваку­йований до Він­ниці, де вступив до Армії УНР (редактор газети «Ставка»). Від 1920 — на еміграції. До 1922 на­вчався у Ві­денському університеті; 1922–39 — спів­редактор газети «Діло» у Львові (від 1935 ви­значав політичне спрямува­н­ня часопису, від 1937 — його політичний редактор); водночас на початку 1925 — редактор тижневика «Український голос» (м. Пере­мишль, Польща); 1925–31 — пресовий референт Української парламентської ре­презентації у Варшаві. Активний член УНДО, під­тримував звʼязки партії із Є. Коновальцем. 1939 ви­їхав до Кракова (працював у пресовій агенції Генеральної губернії), 1945 — до Австрії. Очолював Українське центральне допомогове об'єд­на­н­ня в Австрії, викладав історію України, німецьку мову й літературу в українській гімназії (м. Ін­нсбрук), уміщував публікації в тижневику «Українська думка» (Лондон). 1949 емігрував до США. Спів­робітник тижневика «Канадійський фармер»; 1953–73 — редактор часопису «Свобода»; за сумісництвом 1961–65 — головний редактор часопису «Вісті комбатанта». Від 1973 — на пенсії. Брав активну участь у діяльності українських політичних, наукових і громадських організацій, очолював Спілку українських журналістів, був за­ступник голови НТШ у США.