КИВЕЛЮ́К Володимир (07. 04. 1898, с. Княжий Кут, нині у складі м. Скалат Під­волочиського р-ну Тернопільської обл. — 28. 12. 1976, м. Філадельфія, шт. Нью-Джерсі, США) — живописець, мистецтво­знавець. Під час 1-ї світової війни служив у Легіоні УСС. Закінчив Тернопільську гімназію. Від 1918 пере­бував у Києві, де студіював мистецтво­знавство й філософію в Університеті св. Володимира та Українській академії мистецтв (1920–22; майстерня М. Бурачека). На­вчався у Краківській АМ (1923–29), у якій 2 роки працював асистентом. Захоплювався французьким малярством, зокрема творчістю П. Бон­нара. Деякий час викладав малюва­н­ня в середніх школах на Пере­мишлянщині. Після 2-ї світової війни емігрував до США. Член Обʼ­єд­на­н­ня мистців-українців Америки. Викладав малярства в Українській мистецькій студії у Філадельфії. Персональні ви­ставки — у Нью-Йорку (1970), Філадельфії (посмертна, 1981). Досліджував пита­н­ня естетики і філософії мистецтва. Матеріали про творчість М. Радиша та інших митців-сучасників вмістив у збірнику «Українці в Пенсильванії», журналі «Сучасність». Написав «Спогади й рефлєксії про Київську Академію Мистецтв» (журналі «Київ», Філадельфія, 1955, ч. 1). Серед картин — «Після купелі» (1966), «Пані Люба» (1968), «Композиція» (1970-і роки). Окремі роботи зберігаються в Українському католицькому музеї у Римі.