КАДИ́РОВА Лариса Хамидівна (справжнє — Миколаївна; 10. 09. 1943, Ташкент) — актриса, театрально-громадська діячка, педагог. Народний артист УРСР (1982). Національна премія України імені Т. Шевченка (2009). Премії імені М. Заньковецької (1995), АР Крим (2005). Державні нагороди СРСР. Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2014). Закінчила студію при Львівському українському драматичному театрі імені М. Заньковецької (1963; викладачі В. Аркушенко, О. Гай, Б. Тягно), Київський ін­ститут театрального мистецтва (1981; викладачі А. Поляков). Працювала у Львівському українському драматичному театрі імені М. Заньковецької (1963–93). Від 1995 — актриса Національного драматичного театру імені І. Франка (Київ), водночас від 2004 — ініціаторка проведе­н­ня й арт-директор між­нар. театр. фестивалю жіночих монодрам «Марія» (від­бувається щорічно на базі театру). У різний час викладала акторську майстерність та сценічну мову у Львівській консерваторії, театральній студії при Львівському українському драматичному театрі імені М. Заньковецької, Київському ін­ституті театрального мистецтва; від 1998 — професор кафедри оперної під­готовки Національної музичної академії України (Київ). Президент між­народної благодійної організації «Між­народний ін­ститут театру» (Київ, від 1993). Під її орудою проведено між­народний семінар «Лесь Курбас — діалог культур» (Київ, 1995) та між­народна конференція «Лесь Курбас — людина, яка була театром» (Ві­день, 1998). Організаторка і голова журі між­народного фестивалю античного мистецтва «Боспорські агони» (м. Керч, згодом Сімферополь, від 1998). За­ступник голови Національної спілки театральних діячів України (Київ, 1992–2000). Авторка сценаріїв та ведуча низки пере­дач на телека­налі «Культура» (Київ): «У пазурах часу. Микола Бажан» (2003), «Моя Леся Українка», «Моя Заньковецька» (обидві — 2010). Деякий час була ведучою в Українському домі циклу літературних вечорів, присвячених творчості Панаса Мирного, П. Куліша, М. Рильського, Д. Павличка, Ю. Мушкетика, А. Міцкевича. Як голова правлі­н­ня благодійної організації «Шевченківський фонд–21 ст.» координувала Всеукраїнський фестиваль-конкурс для дітей та молоді «Шевченко у моєму серці». Зі­грані К. у театрі «Сузірʼя» (Київ) монови­стави «Лист не­зна­йомки» за С. Цвейґом, «Федра» Ж.-Б. Расіна, а також ви­става «Ви­промінюва­н­ня батьківства» К.-Ю. Войтили (роль Жінки) пред­ставляли українське театральне мистецтво на між­народних фестивалях Йор­данії, Нідерландів, Чехії, Франції, Німеч­чини, США та інших країн, де здобули високу оцінку й між­народне ви­зна­н­ня.