КАЙСЕ́НОВ Касим (Қайсенов Қасым; 23. 04. 1918, аул Асубулак, нині Східно-Казах­станської обл., Казах­стан — 30. 12. 2006, Алмати) — казахський прозаїк. Народний герой Казах­стану (1995). Орден «За заслуги» 3-го (1998) і 2-го (2003) ступенів. Закінчив Усть-Каменогорський політосвітний технікум (Казах­стан, 1938). У 1939–40 на­вчався у диверсійно-роз­відувальній школі у Москві. Під час 2-ї світової війни керував партизанським загоном на території України. Працював у СП Казахської РСР (1953–70), видавництвах «Жазушы», «Кайнар». Автор збірки нарисів, оповідань та повістей на теми 2-ї світової війни — «Юные партизаны» (1954), «Илько Витряк» (1955), «Партизаны Пере­яслава» (1956), «Ажал аузынан» («Із кігтів смерті», 1959), «Жау тылындағы бала» («Хлопчик в тилу ворога», 1960), «На Дне­пре» (1961), «В тылу врага» (1973). Після війни неодноразово бував в Україні, про що написав у книгу «Партизанскою тропою» (1964). У 1978 ви­йшла збірка творів К. про партизанський рух в Україні «Народные мстители». Окремі твори К. пере­кладено російською, українською, киргизькою, вʼєтнамською мовами. На Українській студії хроніко-документальних фільмів знято д/ф «Касим Кайсенов» (2002, реж. С. Махмут).