ІНСТАЛЯ́ЦІЯ (від англ. installation — установка, роз­ташува­н­ня, монтаж) — вид мистецтва, що є просторовою композицією з різноманітних речей, творів живопису, скульптури, промислових виробів, матеріалів, природних обʼєктів, текс­тової та візуальної інформації, обʼ­єд­наних художньою ідеєю, в основі якої — створе­н­ня умовного середовища. Поширився в мистецтві в епоху постмодернізму від 2-ї пол. 20 ст. як продовже­н­ня та роз­виток мистецтва обʼєкта, започаткованого у дадаїзмі (зокрема М. Дюшаном), пере­творе­н­ня середовища у футуристів і сюр­реалістів. В І. від­ображено концепцію мистецтва як ін. реальності (худож.-умовної, але на­ближеної до глядача), ідеї урізноманітне­н­ня засобів сприйня­т­тя та впливу мистецтва, твір якого глядач спри­ймає не лише зорово від­сторонено, а й, обходячи його з різних сторін, має можливість опинитися усередині. Худож. зміст І. — у грі значень, що виникають під час зі­ставле­н­ня предметів та матеріалів, зумовлений просторовим та змістовим контекс­тами їхнього роз­ташува­н­ня. Побудова І. залежить від ідеї художника, якій під­порядковано роз­міри, викори­стані предмети та матеріали, з врахува­н­ням конкрет. місця роз­ташува­н­ня. Пошире­н­ня І. повʼязане з такими напрямками в мистецтві 2-ї пол. 20 ст., як поп-арт, мінімалізм, концептуалізм, арте повера, флюксус. З появою нових тех. засобів і технологій зʼявляються ві­деоін­сталяції, комбінува­н­ня фото­графій, слайдів, кіно, компʼютер. та лазер. установок. Серед майстрів І. — Й. Бойс, Р. Раушенберґ, Д. Кошут, Нам Джун Пайк, Я. Кун­неліс, Х. Хааке, М. Пістолет­то, Т. Креґґ, Т. Хиршхорн, Д. Херст. У СРСР інтерес до І. виник у неофіц. мистецтві, зокрема в контекс­ті моск. концептуалізму, де один з його провід. художників І. Кабаков за­пропонував оригін. концепцію «тотал. І.» (видав 1995 у Мюнхені кн. «О “тотальной” ин­ста­л­ляции»).

В Україні від кін. 1960-х рр. І. створював Ф. Тетянич. Принципи І. від 1970-х рр. в оформлен­ні музей. екс­позицій використовував А. Гайдамака. Як вид мистецтва І. поширилася в Україні на­прикінці 1980-х рр. І. наявні у творчості художників О. Бабака, В. Ба­хтова, О. Бородая, Г. Вишеславського, Л. Дульфана, В. Кауфмана, О. Лісовського, М. Маценка, В. Раєвського, О. Ройтбурда, А. Савадова, Г. Сенченка, В. Сидоренка, А. Степаненка, О. Тістола, В. Цаголова, І. Шейх-Заде та ін. Див. також Концептуальне мистецтво.