Інсталяція

ІНСТАЛЯ́ЦІЯ (від англ. installation — установка, розташування, монтаж) — вид мистецтва, що є просторовою композицією з різноманітних речей, творів живопису, скульптури, промислових виробів, матеріалів, природних об’єктів, текстової та візуальної інформації, об’єднаних художньою ідеєю, в основі якої — створення умовного середовища. Поширився в мистецтві в епоху постмодернізму від 2-ї пол. 20 ст. як продовження та розвиток мистецтва об’єкта, започаткованого у дадаїзмі (зокрема М. Дюшаном), перетворення середовища у футуристів і сюрреалістів. В І. відображено концепцію мистецтва як ін. реальності (худож.-умовної, але наближеної до глядача), ідеї урізноманітнення засобів сприйняття та впливу мистецтва, твір якого глядач сприймає не лише зорово відсторонено, а й, обходячи його з різних сторін, має можливість опинитися усередині. Худож. зміст І. — у грі значень, що виникають під час зіставлення предметів та матеріалів, зумовлений просторовим та змістовим контекстами їхнього розташування. Побудова І. залежить від ідеї художника, якій підпорядковано розміри, використані предмети та матеріали, з врахуванням конкрет. місця розташування. Поширення І. пов’язане з такими напрямками в мистецтві 2-ї пол. 20 ст., як поп-арт, мінімалізм, концептуалізм, арте повера, флюксус. З появою нових тех. засобів і технологій з’являються відеоінсталяції, комбінування фотографій, слайдів, кіно, комп’ютер. та лазер. установок. Серед майстрів І. — Й. Бойс, Р. Раушенберґ, Д. Кошут, Нам Джун Пайк, Я. Куннеліс, Х. Хааке, М. Пістолетто, Т. Креґґ, Т. Хиршхорн, Д. Херст. У СРСР інтерес до І. виник у неофіц. мистецтві, зокрема в контексті моск. концептуалізму, де один з його провід. художників І. Кабаков запропонував оригін. концепцію «тотал. І.» (видав 1995 у Мюнхені кн. «О “тотальной” инсталляции»).

В Україні від кін. 1960-х рр. І. створював Ф. Тетянич. Принципи І. від 1970-х рр. в оформленні музей. експозицій використовував А. Гайдамака. Як вид мистецтва І. поширилася в Україні наприкінці 1980-х рр. І. наявні у творчості художників О. Бабака, В. Бахтова, О. Бородая, Г. Вишеславського, Л. Дульфана, В. Кауфмана, О. Лісовського, М. Маценка, В. Раєвського, О. Ройтбурда, А. Савадова, Г. Сенченка, В. Сидоренка, А. Степаненка, О. Тістола, В. Цаголова, І. Шейх-Заде та ін. Див. також Концептуальне мистецтво.

Завантажити статтю