Інгулець

Визначення і загальна характеристика

ІНГУЛЕ́ЦЬ — річка у Кірово­градській, Дні­пропетровській, Миколаївській та Херсонській областях, права притока Дніпра (впадає у протоку Інгулку). Довжина 557 км, площа басейну 14 460 км². Бере початок у балці на Зх. від с. Топило Знамʼян. р-ну Кіровогр. обл. Тече у межах пд. від­рогів Придні­провської височини, потім Причорноморською низовиною; верх­ня частина бас. І. лежить у межах лісо­степ., нижня — степ. зон. Гол. притоки: праві — Бешка, Бокова, Верблюжка, Висунь; ліві — Березівка, Жовта, Зелена, Камʼянка, Саксагань. Долина трапецієподібна, асиметрична, у серед. частині на окремих ділянках утворює не­глибокі кань­йони; завширшки у верхівʼї 1,5–3,0 км, у пониз­зі — 4–5 км. У нижній течії долина терасована, завширшки до 5 км. Річище майже по всій довжині дуже звивисте. Шир. природ. річища у верхівʼї пере­важно 2–10 м, нижче — 20–50 м, у пониз­зі — 90–160 м, подекуди до 250 м. Глиб. річки у верхівʼї 0,3–1,5 м, у серед. і нижній течіях — від 0,5–0,7 м на пере­катах до 1,5–6,0 м у плесах. У верхівʼї природні плеса замулені, заболочені, заросли очеретом, місцями роз­чищені. У серед. течії І. пере­тинає УЩ, у річищі спо­стерігається від­слоне­н­ня кри­сталіч. порід (гранітів, гнейсів, кварцитів, вапняків) у ви­гляді невеликих порогів, крутих скелястих берегів. Гирлова ділянка І. довж. 76 км (до м. Снігурівка) роз­чищена і по­глиблена. У верх. частині бас. на лівих притоках (Серебрянка, Березівка, Камʼянка тощо) роз­по­всюджене явище біфуркації — зʼ­єд­на­н­ня долин цих приток з верхівʼями р. Цибульник, Омельник І — результат дії талих вод Дні­пров. льодовика, коли вода з бас. Дні­пра пере­тікала в І. Похил річки 0,36 м/км. Живле­н­ня пере­важно снігове і дощове. Пере­січна витрата води бл. 10 м³/сек. Льодо­став триває від поч. грудня до 2-ї декади березня.

Уздовж берегів багато виходів залізоруд. порід. У р-ні видобутку заліз. руди річка декілька разів була випрямлена і від­ведена від карʼєрів. Ґрунти верх. частини бас. І. — чорноземи звичайні, мало- і середньогумусні на лесових породах, нижньої — чорноземи пд., мало- і слабогумусні на лесових породах; також поширені лучні чорноземи і дернові осолоділі гле­йові ґрунти та солоді у чисел. подових зниже­н­нях рельєфу. Гідрол. пости побл. с. Олександрівка, Іскрівка, Кривого Рогу та смт Калінінське. Бас. І. зарегульов. ставками (понад 1500) та водо­сховищами (18, з них 2 — великі) заг. пл. водного дзеркала 106 км² та обʼємом 760 млн м³. Споруджено Інгулецький канал, який є джерелом живле­н­ня Інгулецької зрошувально-обводнювальної системи. Воду використовують для госп.-побут., пром. і с.-г. потреб, роз­веде­н­ня риби, зроше­н­ня і рекреації. У бас. І. — значна кількість пром. карʼєрів, хвосто­сховищ, від­валів пром. від­ходів. В І. надходить вода з Дні­пра по ка­налу Дні­про–Інгулець. У межах м. Олександрія, Жовті Води, Кривий Ріг в річку здійснюється скид госп.-побут. і пром. стічних вод. У р-ні дії гірничоруд. під­приємств Кривбасу стік І. за­бруднюється високомінераліз. скидом з великої кількості хвосто­сховищ, накопичувачів шахт. вод. Разом з мінераліз. стоком у річку потрапляє без­ліч зважених речовин — техноген. нерудних мінералів у ви­гляді окалини й уламків кри­сталів кутастої та голчастої форм, що осідають в річищі і негативно впливають на іхтіофауну на великій від­стані від місця впаді­н­ня. Щорічно після закінче­н­ня осн. скидів мінераліз. стоку в осін­ньо-зимово-ран­ньовесняний період проводиться спец. «промивка» річища прісною водою з Карачунів. водо­сховища. У бас. І. роз­таш. м. Жовті Води, Знамʼянка, Інгулець, Кривий Ріг, Олександрія, Снігурівка.

Л. І. Зеленська, В. В. Демʼянов

Завантажити статтю