Іванчов Федір Васильович
ІВА́НЧОВ Федір Васильович (17. 10. 1916, с. Зубівка, нині Мукачів. р-ну Закарп. обл. — 01. 04. 2007, м. Пряшів, Словаччина) — письменник. Член НСПУ (1992). tЗаслужений діяч мистецтва. Літ. премія ім. І. Франка (1976). Закін. Мукачів. учит. семінарію (1938). Учителював. Після окупації Закарпаття 1939 нелегально перейшов кордон СРСР, був засудж. до 5-ти р. ув’язнення, покарання відбував у Воркутин. таборах на буд-ві Пн.-Печор. магістралі (Комі, РФ). У лютому 1943 вступив до Чехословац. армій. корпусу, брав участь у 2-й світ. війні. 1948–51 учителював у м. Сабінов (нині Словаччина); працював 1951–60 у ред. г. «Нове життя», 1955 і 1960–71 — гол. ред. ж. «Дукля» у Пряшеві. Очолював укр. секцію Спілки словац. письменників (1958–64). Дебютував соц.-побут. п’єсами «Обманство» (1936), «Что посеешь, то пожнешь» (1937) та зб. оповідань з життя закарп. селян «Под соломенной стрехой» (1938; усі — Ужгород). Від 50-х рр. писав українською мовою про міжвоєнне і повоєнне Закарпаття, боротьбу українців Чехословаччини з нім.-фашист. окупантами, часто переплітаючи оповідь гумором. Залишив спогади про перебування в ГУЛАГу.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Підіймається хлібороб: Зб. оповідань. 1954; Отакі діла: Зб. оповідань і фейлетонів. 1957; Грішні душі: Гуморески та усмішки. 1961; Вдалину з-під солом’яної стріхи: Вибране. 1966; Колька: Гуморески. 1975; Люди в строю: Нариси про учасників нац.-визв. боротьби. 1977; Юні борці: Нариси. 1978; Ковалі щастя: Нариси. 1982; Вибрані твори: У 2 т. 1986; Годинник не зупиняється. 1990 (усі — Пряшів).
Рекомендована література
- Роман М. Життя і творчість Федора Іванчова. Пряшів, 1976;
- Токар Г. Усмішка не старіє: Ф. Іванчову — 75 // Новини Закарпаття. 1991, 19 жовт.;
- Хланта І. Літературне Закарпаття у ХХ столітті: Біобібліогр. покажч. Уж., 1995;
- Бобак М. Життя і дія. Пряшів, 2009.
Завантажити статтю
Людина 
