Іванчов Федір Васильович

Визначення і загальна характеристика

ІВА́НЧОВ Федір Васильович (17. 10. 1916, с. Зубівка, нині Мукачів. р-ну Закарп. обл. — 01. 04. 2007, м. Пряшів, Словач­чина) — письмен­ник. Член НСПУ (1992). tЗаслужений діяч мистецтва. Літ. премія ім. І. Франка (1976). Закін. Мукачів. учит. семінарію (1938). Учителював. Після окупації Закарпа­т­тя 1939 нелегально пере­йшов кордон СРСР, був засудж. до 5-ти р. увʼязне­н­ня, покара­н­ня від­бував у Воркутин. таборах на буд-ві Пн.-Печор. магістралі (Комі, РФ). У лютому 1943 вступив до Чехословац. армій. корпусу, брав участь у 2-й світ. війні. 1948–51 учителював у м. Сабінов (нині Словач­чина); працював 1951–60 у ред. г. «Нове життя», 1955 і 1960–71 — гол. ред. ж. «Дукля» у Пряшеві. Очолював укр. секцію Спілки словац. письмен­ників (1958–64). Дебютував соц.-побут. пʼєсами «Обманство» (1936), «Что посеешь, то пожнешь» (1937) та зб. оповідань з життя закарп. селян «Под соломен­ной стрехой» (1938; усі — Ужгород). Від 50-х рр. писав українською мовою про між­воєн­не і повоєн­не Закарпа­т­тя, боротьбу українців Чехословач­чини з нім.-фашист. окупантами, часто пере­плітаючи оповідь гумором. Залишив спогади про пере­бува­н­ня в ГУЛАГу.

Тв.: Пі­ді­ймається хлібороб: Зб. оповідань. 1954; Отакі діла: Зб. оповідань і фейлетонів. 1957; Грішні душі: Гуморески та усмішки. 1961; Вдалину з-під соломʼяної стріхи: Ви­бране. 1966; Колька: Гуморески. 1975; Люди в строю: Нариси про учасників нац.-визв. боротьби. 1977; Юні борці: Нариси. 1978; Ковалі щастя: Нариси. 1982; Ви­брані твори: У 2 т. 1986; Годин­ник не зупиняється. 1990 (усі — Пряшів).

Літ.: Роман М. Життя і творчість Федора Іванчова. Пряшів, 1976; Токар Г. Усмішка не старіє: Ф. Іванчову — 75 // Новини Закарпа­т­тя. 1991, 19 жовт.; Хланта І. Літературне Закарпа­т­тя у ХХ століт­ті: Біо­бібліогр. покажч. Уж., 1995; Бобак М. Життя і дія. Пряшів, 2009.

М. І. Мушинка

Завантажити статтю