Івашин Василь Володимирович

ІВА́ШИН Василь Володимирович (Івашын Васіль Уладзіміравіч; 26. 04 (09. 05). 1913, с. Ляховичі, нині Мінської обл. — 06. 11. 2009, Мінськ) — білоруський літературознавець, педагог. Доктор філологічних наук (1965), професор (1973), академік АПН СРСР (1967), АН Білорусі (1995). Член СП Білорусі (1954). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Мінський пед. інститут (1938). Відтоді працював у Вітеб. пед. училищі (Білорусь); 1949–67 — в Інституті літ-ри АН Білоруської РСР: від 1954 — зав. сектору білорус. літ-ри; від 1967 — директор, від 1978 — старший науковий співробітник-консультант НДІ педагогіки; 1995–2007 — гол. н. с. Нац. інституту освіти (усі — Мінськ). Наукові дослідження присвяч. питанням теорії та історії білорус. літ-ри, літ. зв’язків, естетики слова, методології та методики викладання літ-ри в школі. Співавтор підручника «Беларуская літаратура» для 8-го (1984), 9-го (1994) та 10-го (1997; 2001) класів. Автор поет. зб. «Слова» (1994), «Покліч памяці» (1998), «З надзеяй і верай» (2003), «Прызванне» (2007). Білорус.-укр. літ. взаємозв’язкам присвятив ст. «Максім Багдановіч аб украінскай літаратуры» (ж. «Полымя», 1954, № 4) і «Фальклорна-літаратурныя сувязі» (там само, 1959, № 12), «Высокі прыклад» (г. «Літаратура і мастацтва», 1964, 10 березня). На вихід «Шевченківського словника» (у 2-х т., К., 1978) відгукнувся ст. «Видатне досягнення шевченкознавства» («Літаратура і мастацтва», 1978, 13 січня).

Рекомендована література

1. Бельскі А. I. Васіль Уладзіміравіч Івашын (да 95-годдзя з дня нараджэння) // Весці НАН Беларусі. Сер. гуманіт. навук. 2008. № 2.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю