І́ЗДРИК Юрій Романович (16. 08. 1962, м. Калуш Івано-Франківської обл.) — письмен­ник, культуролог. Національна премія України імені Т. Шевченка (2025). Закінчив Львівський політехнічний ін­ститут (1984). Працював на виробництві, 1986–89 — у Калуській філії ВНДПІ галургії (Івано-Франківська обл.). Видавець літературно-мистецького журналу «Четвер» (від 1989). Від 1993 спів­працює з Чернігівським молодіжним театром, для якого написав інсценізації «Цвіркун на запічку» (за одно­ймен­ною казкою Ч. Дік­кенса, 1993) та «Над прірвою в житі» (за одно­ймен­ним романом Дж. Селінджера, 1994, також художник-по­становник; обидві — режисер Г. Касьянов). Автор поетичних циклів «Десять віршів про Батьківщину» («Четвер», 1990, № 1), «Станіслав і 11 його визволителів» (Ів.-Ф., 1996), повісті «Острів Крк» (журнал «Сучасність», 1993, № 4; окреме ви­да­н­ня — Ів.-Ф., 1998), романів «Воц­цек» (Ів.-Ф., 1997), «По­двійний Леон» (Ів.-Ф., 2000), «АМТМ» (Л., 2004); збірка есе «Флешка» (Ів.-Ф., 2007), «Флешка-2Gb» (К., 2009), «Флешка. Дефрагментація» (Ів.-Ф., 2009), «Таке» (Х., 2009). І. — один із пред­ставників т. зв. школи Станіслав. феномену. У творчості звертається до актуальних про­блем сучасності, виявляючи їх різними засобами художньої виразності. Пере­кладає з польської (С. Лем, А. Сосновський, Р. Шозда, А. Варґіл, С. Мрожек, Ч. Мілош) та російської (І. Клех, Г. Бурячковський, Л. Горалик) літератури р. Окремі його твори пере­кладено польською, англійською, чеською, російською, німецькою, білоруською, литовською, хорватською мовами. Написав музику на низку віршів Г. Кирпан, Ю. Андруховича (композиція «Середньовічний звіринець», 1991), цикл «Музика для скарбів і хорватів» (1992), фортепіан­ні концерти № 1 (1993) і № 2 (1996). Персональні художні ви­ставки — у Івано-Франківську (1990, 1992–93, 1996, 1998).