Іздрик Юрій Романович
Визначення і загальна характеристика
І́ЗДРИК Юрій Романович (16. 08. 1962, м. Калуш Івано-Фр. обл.) — письменник, культуролог. Національна премія України імені Т. Шевченка (2025). Закін. Львів. політех. інститут (1984). Працював на виробництві, 1986–89 — у Калус. філії ВНДПІ галургії (Івано-Фр. обл.). Видавець літ.-мист. ж. «Четвер» (від 1989). Від 1993 співпрацює з Черніг. молодіж. театром, для якого написав інсценізації «Цвіркун на запічку» (за однойм. казкою Ч. Діккенса, 1993) та «Над прірвою в житі» (за однойм. романом Дж. Селінджера, 1994, також художник-постановник; обидві — реж. Г. Касьянов). Автор поет. циклів «Десять віршів про Батьківщину» («Четвер», 1990, № 1), «Станіслав і 11 його визволителів» (Ів.-Ф., 1996), повісті «Острів Крк» (ж. «Сучасність», 1993, № 4; окреме вид. — Ів.-Ф., 1998), романів «Воццек» (Ів.-Ф., 1997), «Подвійний Леон» (Ів.-Ф., 2000), «АМТМ» (Л., 2004); зб. есе «Флешка» (Ів.-Ф., 2007), «Флешка-2Gb» (К., 2009), «Флешка. Дефрагментація» (Ів.-Ф., 2009), «Таке» (Х., 2009). І. — один із представників т. зв. школи Станіслав. феномену. У творчості звертається до актуал. проблем сучасності, виявляючи їх різними засобами худож. виразності. Перекладає з польс. (С. Лем, А. Сосновський, Р. Шозда, А. Варґіл, С. Мрожек, Ч. Мілош) та рос. (І. Клех, Г. Бурячковський, Л. Горалик) літ-р. Окремі його твори перекладено польс., англ., чес., рос., нім., білорус., литов., хорват. мовами. Написав музику на низку віршів Г. Кирпан, Ю. Андруховича (композиція «Середньовічний звіринець», 1991), цикл «Музика для скарбів і хорватів» (1992), фортепіанні концерти № 1 (1993) і № 2 (1996). Персон. художні виставки — у Івано-Франківську (1990, 1992–93, 1996, 1998).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
