Зубрицький Михайло Іванович
ЗУБРИ́ЦЬКИЙ Михайло Іванович (псевд. — Самбірський; 22. 10. 1856, с. Кіндратів, нині Турків. р-ну Львів. обл. — 08. 04. 1919, с. Береги Долішні, нині Підкарпат. воєводства, Польща) — етнограф, історик, громадський діяч. Батько В. Зубрицького, дід Лева, прадід Марʼяни Долинських. Дійсний член НТШ (1904). Закін. Перемишл. греко-катол. духовну семінарію, теол. факультет Львів. університету (1883). Відтоді служив парохом у с. Мшанець (нині Старосамбір. р-ну Львів. обл.). Співпрацював з І. Франком, підтримував наук. контакти з В. Гнатюком, М. Грушевським. Збирав фольклорні матеріали, допомагав у проведенні наук. етногр. експедицій на Бойківщині. Автор праць з історії, етнографії і краєзнавства Зх. Бойківщини. Проводив громад.-культурну і освітню роботу у Старосамбір. повіті. Часто виступав у пресі з актуал. питань суспільно-політ. і культур. життя. Діяльність З. була спрямована проти асиміляц. політики іноз. влади щодо українського народу. Обстоював права української мови в шкільництві, суспільно-політ. і культур. житті. Заарешт. 7 вересня 1914 австр. поліцією за українофіл. діяльність, відбував заслання у Талергофі та Словенії (1914–16). Від 1916 — у с. Береги Долішні, де зустрів події, повʼязані з утворенням у листопаді 1918 ЗУНР. Удруге заарешт. польс. поліцією 25 листопада 1918, захворів і невдовзі помер.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Село Кіндратів (Турецького пов.) // Житє і слово. Л., 1895. Кн. 4–5; «Тісні роки»: Причинки до історії Галичини 1846–1861 рр. // Зап. НТШ. Л., 1898. Т. 26, кн. 6; Пачкарство бакуну в горах у Галичині в XIX ст.: Наук. зб. Л., 1900; Народний календар: Нар. звичаї і повірки, прив’язані до днів у тижні і до рокових свят (Записані у Мшанці Старосамбірського повіту і по сусідніх селах) // Мат. до укр.-рус. етнології. Л., 1900. Т. 3; Причинки до історії рекрутчини в Галичині при кінці ХVІІІ і до половини XIX ст. // Зап. НТШ. Л., 1901. Т. 42, кн. 4; Годівля, купно і продаж овець у Мшанці Старосамбірського повіту // Мат. до укр. етнології. Л., 1905. Т. 6; Село Мшанець Старосамбірського повіту: Мат. до історії галиц. села // Зап. НТШ. Л., 1906. Т. 70, кн. 2; Т. 71, кн. 3; Т. 74, кн. 6; 1907. Т. 77, кн. 3; Імена, назви і прозвища у селян с. Мшанця Старосамбірського повіту // Там само. Т. 79, кн. 5; Верхня вовняна ноша українсько-руського народа в Галичині // Мат. до укр.-рус. етнології. Л., 1908. Т. 10; Причинки до історії руського духовенства в Галичині від 1820–1850 р. // Зап. НТШ. Л., 1909. Т. 88, кн. 2; Деканальні й парохіяльні бібліотеки Перемиської єпархії // Там само. Т. 90, кн. 4; Про весілля у наших емігрантів в Америці // Діло. Л., 1913, 20 серп.; Щоденник // Пит. текстології: Дожовтнева та рад. літ-ра. К., 1989.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
.jpg)
