ІВА́Н ХХІІІ (Анджело Джузеп­пе Ронкал­лі; Angelo Giuseppe Roncallі; 25. 11. 1881, містечко Сотто-іль-Монте, Італія — 03. 06. 1963, Ватикан) — Папа Римський 1958–63. Вступив до ордену францисканців 1897. Закін. Папську семінарію зі ступ. д-ра канон. права (Рим, 1904). 10 серпня того ж року хіротонізов. на священика, 1905 при­знач. секр. Берґам. дієцезії. Під час 1-ї світової війни служив капеланом. Від 1921 — у Ватикані. 19 березня 1925 хіротонізов. у сан єпис­копа і при­знач. апостол. візитатором у Болгарії, 1935 — апостол. делегатом у Туреч­чині та Греції, від 1944 — апостол. нунцій у Франції, від 1953 — кардинал і патріарх Венеційський. 28 жовтня 1958 обраний на папський престол. 25 січня 1959 оголосив про під­готовку до 2-го Ватикан. собору. 1960 на­значив о. А.-Г. Великого секр. під­готов. комісії, а згодом — комісії для Сх. Церков Собору. Скликав Собор 11 жовтня 1962, його метою проголосив оновле­н­ня РКЦ та спрямованість на обʼ­єд­на­н­ня християн. Церков (серед ухвал Собору — можливість користуватися у служін­ні рідною мовою). Під час Кариб. кризи 1962 публічно закликав очільників США і СРСР до поро­зумі­н­ня. 1963 ви­ступив на захист увʼязненого у Сибіру митрополита Йосифа Сліпого, котрий після звільне­н­ня, прибувши 9 лютого того ж року до Рима, очолив делегацію укр. греко-катол. ієрархів на Соборі. У квітні 1963 І. ХХІІІ надав Укр. малій семінарії ім. св. Йосафата в Римі статус папської колегії. 3 вересня 2000 беатифіков. Папою Іваном-Павлом ІІ.