Зайферт Ігор Андрійович

Визначення і загальна характеристика

ЗА́ЙФЕРТ Ігор Андрі­йович (07. 12. 1909, с. Наталівка, нині у складі Харкова — 03. 10. 1972, м. Детройт, шт. Мічиґан, США) — спів­ак (тенор). Закін. Харків. консерваторію (1941; кл. М. Михайлова). Від­тоді був солістом Харків. філармонії та опер. театру. Згодом разом з Б. Гмирею і Г. Жуковським організував опер. театр у Полтаві, де виконував провід­ні партії. Ви­ступав також з концертами у Харкові, Полтаві, Камʼянці-Подільському та ін. містах. Влітку 1943 емігрував на Зх., деякий час пере­бував у Львові, згодом у таборах для пере­міщ. осіб в Німеч­чині. Від 1946 — соліст Укр. опер. ансамблю під керівництвом Б. Пʼюрка у Мюнхені; грав в операх та оперетах, зокрема «Тоска» Дж. Пуч­чіні, «Севільський цирульник» Дж. Рос­сіні, «Паяци» Р. Леонкавал­ло, «Циганський барон» Й. Штраус­са, «Ноктюрн» М. Лисенка та ін. Водночас ви­ступав з концертами у складі ансамблю з 4-х спів­аків «Дума». Згодом був солістом Капели бандуристів ім. Т. Шевченка під керівництвом Г. Китастого, у складі якої 1949 ви­їхав до США. У концерт. репертуарі — арії з опер, пісні укр. і зарубіж. композиторів, українські народні пісні і думи. На амер. фірмах записав низку романсів М. Лисенка, Д. Січинського, нар. пісню, а також арії з опер зарубіж. композиторів.

Партії: Андрій («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Петро («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Ленський («Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Пінкертон («Мадам Бат­терфляй» Дж. Пуч­чіні), Хозе («Кармен» Ж. Бізе), Турід­ду («Сільська честь» П. Масканьї).

Літ.: Неділько О. Памʼяті Ігоря Зайферта // Свобода. Джерсі-Сіті; Нью-Йорк, 1972, 17 жовт.; Гарасевич М. Ігор Зайферт // Овид. Чикаґо, 1973. Ч. 2; Наш театр: Кн. діячів укр. театр. мистецтва: 1915–91. Т. 2. Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1992.

П. З. Гуцал

Завантажити статтю