Залигін Сергій Павлович

Визначення і загальна характеристика

ЗАЛИ́ГІН Сергій Па­влович (Залыгин Сергей Па­влович; 23. 11(06. 12). 1913, с. Дурасовка, нині Башкорто­стан, РФ — 19. 04. 2000, Москва) — російський прозаїк, гідролог. Член СП РФ (1949). Кандидат технічних наук (1978), академік РАН (1991). Державна премія СРСР (1968). Закін. Омський с.-г. ін­ститут (РФ, 1939), де 1946–55 очолював каф. с.-г. меліорації. 1955–64 — старший науковий спів­робітник Зх.-Сибір. філії АН СРСР. Від 1970 — у Москві: викл. Літ. ін­ституту, секр. правлінь СП СРСР і РФ. У творчості порушував про­блеми взаємодії людини й природи, науки та су­спільства, людського щастя, дружби, любові, гуманізму. Вважав, що саме свідки змін і подій, які від­булися після більшов. пере­вороту 1917, повин­ні пере­осмислити їх істор. значе­н­ня і сказати про висновки. Так, у романах «Соленая Падь» (1967), «Комис­сия» (1975) і «После бури» (1988) зобразив хроніку життя сибір. селян, котрі протистояли брато­вбивчій війні та необдуманим радикал. змінам. Як гол. ред. ж. «Новый мир» (1986–98) З. опублікував романи «Архипелаг ГУЛАГ» О. Солженіцина, «Доктор Живаго» Б. Пастернака, а також низку статей на екол. теми, зокрема й про аварію на ЧАЕС. Автор зб. літ.-крит. ст. «О ненаписан­ных рас­сказах» (1961), «Собеседования» (1982), есе про А. Чехова «Мой поэт» (1969), статей про О. Пушкіна, М. Гоголя, В. Шукшина, О. Солженіцина, Д. Лихачова. Упорядник зб. пере­кладів українською мовою «Російське радянське оповіда­н­ня». Окремі твори З. українською мовою пере­клали Д. Бобир, Г. Кулінич, Н. Лісовенко, С. Нікіташенко, В. Крикуненко, В. Бородін.

Тв.: Рас­сказы. Омск, 1941; Северные рас­сказы. Омск, 1947; На Большую землю: Рас­сказы. Москва, 1953; Красный клевер: Рас­сказы. Москва, 1961; Блины: Рас­сказы. Москва, 1963; Южноамериканский вариант. Москва, 1973; После Бури. Кн. 1–2. Москва, 1988; Со­брание сочинений: В 6 т. Москва, 1991; Однофамильцы: Повесть // Новый мир. 1995. № 6; Свобода выбора: Роман без сюжета // Там само. 1996. № 6; Уроки правнука Вовки: Повесть // Там само. 1997. № 7; Свобода выбора: Из­бран­ное. Москва, 1998; укр. перекл. — Стежки Алтаю. К., 1965; Санна путь // Рос. рад. оповіда­н­ня. Вип. 2. К., 1975; Солона Падь. К., 1976; Пів­ден­ноамериканський варіант. К., 1983; Після бурі. Кн. 1–2. К., 1989.

Літ.: Заморій Т. П. Традиції А. П. Чехова у творчості Сергія Залигіна // РЛ. 1982. № 3; Дедков П. Сергей Залыгин: Страницы жизни, страницы творчества. Москва, 1985; Чу­принин С. Новая Рос­сия: Мир лит-ры: Энциклопед. слов.-справоч. в 2 т. Т. 1. Москва, 2003.

Т. П. Заморій

Завантажити статтю