Залізняк Андрій Анатолійович

ЗАЛІЗНЯ́К Андрій Анатолійович (Зализняк Андрей Анатольевич; 29. 04. 1935, Москва — 24. 12. 2017, м. Таруса Калуз. обл., РФ) — російський мовознавець. Академік РАН (1997). Державна премія Росії, Велика золота медаль РАН, премія ім. О. Солженіцина (усі — 2007). Закін. Моск. університет (1958), навч. у Сорбонн. університеті (Париж). Працював у Моск. університеті викл. відділ. теор. і практ. лінгвістики; 1960–86 — старший науковий співробітник Інституту слов’янознавства і балканістики АН СРСР (Москва); викладав в університетах Парижа та Женеви. Наукові дослідження: рос. і слов’ян. мовознавство, структурна граматика та історія російської мови, сх.-слов’ян. акцентологія, слов’ян.-іран. мовні зв’язки. Уклав «Грамматический словарь русского языка» (Москва, 1977; 4-е изд. 2003): для 100 тис. слів подав точну модель словозміни, запропонував класифікацію цих моделей; дослідж. стало основою для комп’ютер. програм автомат. морфол. аналізу, інформ. пошуку, машин. перекладу. Підготував «Грамматический очерк санскрита» для «Санскритско-русского словаря» В. Кочергіної (Москва, 1978; 3-е изд. 2005). Співавтор зб. «Новгородские грамоты на бересте» (Москва, 1986, т. 7; 1993, т. 9; 2000, т. 10; 2004, т. 11). Здійснив реконструкцію прихов. текстів Новгород. кодексу про перші роки християнства на Русі, науково обґрунтував оригінальність тексту «Слова о полку Ігоревім».

Завантажити статтю