ЗАВАДО́ВИЧ Роман Михайлович (псевдоніми і криптоніми: Роман зі Славної, Fortissimo, Роляник, Володимир Пере­яславець, Мих. Маморський, М. М.; 18. 12. 1903, с. Славна, нині Зборівського р-ну Тернопільської обл. — 31. 05. 1985, м. Чикаґо, шт. Іл­лінойс, США) — письмен­ник. Закінчив Тернопільську гімназію (1923), на­вчався у Львівському українському таємному університеті (1923–25), здобув ступінь магістра філософії у Львівському університеті (1938). Від 1937 — спів­робітник журналу «Малі друзі» (Львів), одночасно 1939–41 учителював у м. Золочів (Львівської обл.); 1942–43 — в учительській семінарії. 1944 ви­їхав до Німеч­чини, де 1945–48 — викладач табірної гімназії у м. Бад-Верісгофен. Спів­засновник Обʼ­єд­на­н­ня працівників дитячої літератури (1947). Від 1949 — у Чикаґо. Викладав у школі україно­знавства (1951–56), від 1952 — у філії Українського католицького університету: від 1975 — над­звичайний професор мови та літератури. Спів­працював у журналах «Мій приятель» (Він­ніпеґ), «Євшан-зілля» (Торонто), «Наше життя», «Молоде життя», «Готуйсь!». 1954–85 — член редколегії журналу «Веселка» (м. Джерсі-Сіті, штат Нью-Джерсі); одночасно редактор журналу «Овид», від 1972 — «Церковного вісника». Дебютував 1920 віршем «Святий Миколай» у часописі «Світ дитини» (Львів). Писав пере­важно твори для дітей. Видав збірку релігійно-патріотичної поезії «З буднів у свято» (Чикаґо, 1978). Імʼям З. на­звано Зборівську гімназію.