ЗАГОРО́ДНЯ-ТРАЧУ́К Ольга (1918, с. Овруч­чине, нині м. Овруч Житомир. обл. — 18. 12. 1998, м. Парма, шт. Оґайо, США) — майстриня художньої вишивки. Дружина Ю. Загороднього. Навч. у Львів. торг. школі (1930-і рр.). Вишивати навч. у бабусі, матері. У львів. середовищі досконало ви­вчила укр. нар. вишивку, здобула профес. освіту. Емігрувала 1944. Жила в Австрії, Польщі, Німеч­чині, від 1947 — у США. У Канаді та США збирала матеріали про перших емі­грантів з України. Обрана 1978 музейно-мист. референтом Союзу українок Америки у Нью-Йорку. Працювала в Укр. музеї у Нью-Йорку (1980–90-і рр.). Особливу увагу приділяла дослідж. волин. вишивки, архаїч. орнам. мотивів. Упорядкувала колекцію вишивок Волині (понад 500 зразків), зі­брану 1932–44 Ю. Шумовським; опрацювала давні київ. гапти зі збірок К. Нижанківської, писанки з архаїч. мотивами. Від­творювала давні узори з ві­домих осередків вишивки, зокрема с. Клембівка Ямпіл. р-ну Вінн. обл., смт Решетилівка Полтав. обл., с. Космач Косів. р-ну Івано-Фр. обл., м. Яворів Львів. обл. На основі інтер­претації типових укр. зразків вишивок створювала нові візерунки, використовуючи їх для сучас. форм одягу, зокрема у моделях жін. шовк. блуз чорного, оранжевого, золотистого кольорів. На кольор. тлі шифону вишивала складні орнаменти, під­бираючи кольори для гармоній. узгодже­н­ня; продуманими акцентами вишивки пере­давала характерні ознаки узорів Волині, Поліс­ся, Бойківщини, ін. регіонів України. Роз­роблені на наук. основі узори подавала до ж. «Наше життя» (США). Під­готувала альбоми «Узори, повернуті в Україну» (Л., 1996) та «Вишивки — памʼять» (Л., 2004). У більшості узорів домінує чорний колорит, проте червоний надає пере­конливих акцентів пере­моги життя. Вишивки З.-Т. зберігаються в Україні, США, Канаді, Франції. Допомагала коштами дітям Чорнобильщини.