Зарницька Єфросинія Пилипівна

Визначення і загальна характеристика

ЗАРНИ́ЦЬКА Єфросинія Пилипівна (справж. — Азгуріді; 04(16). 02. 1867, Одеса — 30. 06. 1936, м. Первомайськ, нині Микол. обл.) — спів­ачка (сопрано), актриса. Закін. Муз. школу Товариства красних мистецтв в Одесі (1886). Працювала у трупах М. Кропивницького (1889–93), Г. Деркача (1893–94), О. Суслова й О. Суходольського (1894–98), О. Суслова (1898–1909) та ін. 1919–24 — в Укр. театрі ім. Т. Шевченка у Петро­граді (нині С.-Петербург); 1927–30 — у Харків. Червонозавод. укр. драм. театрі. З. досконало володіла мистецтвом пере­втіле­н­ня. Її голос від­значався багатством інтонац. від­тінків, по­стать була пластично виразною, образи трактувалися оригінально.

Партії: Кулина, Наталка («Чорноморці», «Наталка Полтавка» М. Лисенка), Оксана («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Катерина (однойм. опера М. Аркаса), Серполет­та («Корневільські дзвони» Р. Планкет­та), Мімоза («Гейша» С. Джонса).

Ролі: Ярина, Олеся («Невольник», «Олеся» М. Кропивницького), Галя («Назар Стодоля» Т. Шевченка), Аза, Гордиля («Циганка Аза» М. Старицького), Харитина («Наймичка» І. Карпенка-Карого), Наталя («Лимерівна» Панаса Мирного).

Літ.: Йосипенко М. Є. П. Зарницька (1867–1936) // Театр. 1936. № 1; Полєк В. «Наталка Полтавка» у Франції // Наука і су­спільство. 1991. № 3; Кінзерська Т. Учениця Марка Кропивницького // УТ. 2000. № 1–2; Її ж. Пророцтво Петра Ніщинського Єфросинії Зарницькій // Мистецтво­знавство України: Зб. наук. пр. К., 2001. Вип. 2; Її ж. Єфросинія Зарницька: Жит­тєвий шлях та світо­глядно-естет. по­гляди. К., 2005.

Т. П. Кінзерська

Завантажити статтю