Криничанський район

Визначення і загальна характеристика

КРИНИЧА́НСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у центральній частині Дні­пропетровської області. Межує з Дні­проп., Солонян., Софіїв., Пʼятихат., Вер­хньодні­пров. і Петриків. р-нами Дні­проп. обл., прилягає до при­міс. зони Дні­продзержинська. Утвор. 1923. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали ста­лін. ре­пресій. Від серпня 1941 до жовтня 1943 — під нім.-фа­шист. окупацією. Площа 1,7 тис. км².

Насел. 40 372 особи (2001, складає 92,1 % до 1989), пере­важно українці. У складі р-ну — смт Ау­ли, Кринички, Щорськ і 110 сільс. насел. пунктів. Лежить у межах Придні­провської височини. Поверх­ня — пологохвиляста височин­на лесова рівнина, роз­членована балками та ярами. Корисні копалини: буре вугі­л­ля, ні­келеві руди, граніт, пісок, глина. На тер. р-ну діють Грушів. (пл. 9 га), Калинів. (9 га), Кудашів. (39,7 га, Кудашівське родовище граніту) карʼєри, де видобу­вають сірий граніт, придатний для виробництва облицюв. блоків, Світлогір. піщаний карʼєр (6 га).

Річки: Мокра Сура з Сухою Сурою і Грушівкою та Базавлук (при­токи Дніпра). На Пн. Сх. К. р. омиває Дні­продзержинське во­до­сховище. Ґрунти пере­важно чорноземні звичайні середньо- та малогумусні. Штучні водой­мища, які використовують для зроше­н­ня полів і роз­веде­н­ня ри­би, за­ймають 3,4 тис. га, ліс. на­садже­н­ня — 3 тис. га. У верхі­вʼях долини Мокрої Сури побл. с. Виш­неве — заг.-держ. значен­ня ландшафт. Вишневський заказник. Через тер. р-ну проходять залізничні шляхи Дні­пропетровськ–Верхівцеве та Дні­продзержинськ–Довгинцеве, а також автомагістралі Київ–Донецьк і Дні­пропетровськ–Кривий Ріг. Функціонують Аульська хлоропереливна станція, Аульське водогін­не госп-во, завод «Мо­лоч. арсенал» (с. Гримуче), Щорс. молоч. завод. Основою економіки р-ну є аграр. сектор.

Пл. с.-г. угідь 149 тис. га, з них орних земель — 121,1 тис. га. Бл. 2/3 посів. площ за­ймають зерн. культури — пше­ниця, ячмінь, тритикале, кукурудза, овес. Роз­винуте тварин­ництво мʼясо-молоч. напряму. Працюють 47 с.-г. під­приємств і 312 фермер. госп-в. Серед провід­них — дослідне госп-во «Руно», ТОВи «Карат-Плюс» і «ЮМ-Ва­тутіно», фермер. госп-во «Подо­ляночка». У К. р. — 29 заг.-осв. шкіл, Центр учнів. молоді, 21 до­шкіл. заклад; 25 Будинків куль­тури та клубів, 26 б-к, Криничан­ський історико-крає­знавчий му­зей, 2 школи естет. вихова­н­ня; 2 рай. і 6 дільнич. лікарень, 10 амбулаторій, 32 фельдшер.-аку­шер. пункти. Виходить г. «Нові рубежі». При рай. Будинку куль­тури функціонує нар. театр.

Є 3 ансамблі естрад. пісні, ансамбль нар. інструментів, низка драм., фольклор. і вокал.-хор. колекти­вів. Чол. вокал. ансамбль «Коза­ки» — лауреат обл. фестивалю нац. і духов. від­родже­н­ня При­дні­провʼя. Діють реліг. громади УПЦ КП, УПЦ МП, адвентистів сьомого дня, євангел. християн-баптистів, свідків Єгови. У с. Іл­лінка збереглася унікал. Свято-Михайлів. (Маламинська) цер­ква, збудована 1796. Серед видат. уродженців — письмен­ник, пере­кладач, засл. діяч мистецтв України В. Неволов (с-ще Кудашівка), засл. арт. України Ф. Ткач (с. Одарівка); Герої Рад. Союзу І. Богатир (с. Світлогірське), Г. Ва­силенко (смт Аули), А. Зозуля (с. Любомирівка).

М. І. Яковлєв

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю