ЗАХАРІЯСЕ́ВИЧ Ян-Хризостом (Zachariasiewicz Jan Chryzostom; псевд.: Chryzostom Baptysta, Maciej Łomża; 01. 09. 1823, м. Радимно, нині Під­карпат. воєводства, Польща — 07. 05. 1906, с. Кривче, нині Під­карпат. воєводства) — польський письмен­ник. З походже­н­ня вірменин. Навч. у Пере­мис. гімназії (Польща). За політ. діяльність двічі був увʼязн. австр. владою (1840–44, 1849–52). Студіював літературу, історію, естетику та вищу математику у Львів. університеті (1844–48). Працював у редакціях польс. часописів Львова. Автор повістей на теми з життя тогочас. Галичини «Czerwona czapka: Z notatek cesarsko-królewskiego radcy» (1869), «Chleb bez soli», «Noc królewska» (обидві — 1871) та ін. У соц.-побут. повістях «Święty Jur» (у 3-х ч., 1862), «Jarema: Studium wewnętrznych dziejów Galicji» (1863), «Człowek bez jutra» (1871) зобразив життя селян, зокрема й українських. Написав спогади про І. Вагилевича: «Jan Wagilewicz» (1866) і «Muza czy Meduza» (зб. «Dla Stryja», 1866), — чий образ викори­став також у повісті «Uczony» (t. 1–2, 1855; усі — Львів). Окремі твори З. українською мовою пере­клав Д. Йосифович.