КРИПʼЯКЕ́ВИЧ-ЛУКО́МСЬКА Лукія Львівна (02. 01. 1928, м. Бережани, нині Тернопільської обл. — 16. 04. 2020, Івано-Франківськ) — архітектор. Дочка Лева, племін­ниця Івана, онука Петра-Франца Крипʼякевичів, дружина В. Лу­­комського. Почесний член Української академії архітектури (2005). Закінчила Львівський політехнічний ін­ститут (1950). Працювала 1950–91 в Івано-Франківській філії ін­ституту «Ді­промісто»: 1966–83 — головний архітектор проекту, 1983–91 — провід­ний архітектор. 1978–90 — вчений секретар Івано-Франківської обласної організації Спілки архітекторів УРСР. Серед реалізованих проектів — турбаза «Верховина» у смт Вер­­ховина (1969–82), санаторій-профілакторій «Джерело Прикарпат­­тя» по­близу смт Вигода Долинського ра­йону (1986; премія Ради Міністрів СРСР, 1988), поштамт у м. Яремче (1987) Івано-Франківської обл., Будинок художника (1970, спів­­автор), готель «Україна» (нині «Надія»; 1975), прибу­дова лікарні № 2 (1977), обл. дитяча лікар­ня на вул. Є. Коноваль­ця (1985; премія Держбуду УРСР, 1986), лабораторний корпус під­приємства «Тепло­комун­енерго» (1991–2012), низка житлових будинків у Івано-Франківську.