Зелінська Євгенія Данилівна
ЗЕЛІ́НСЬКА Євгенія Данилівна (псевдонім — Стефка; 18. 02. 1919, с. Рудне, нині смт Львівської міськради — 20. 05. 2005, с. Зимна Вода Пустомитівського р-ну Львівської обл., похований у смт Рудне) — учасниця національно-визвольного руху. Закінчила гімназію сестер-василіянок у Львові (1935), навчалася у Торговій вищій школі, співпрацювала з товариством «Просвіта». 1938 стала членом ОУН і виїхала в Карпатську Україну для підтримки її боротьби за самостійність (була особистим секретарем президента А. Волошина, готувала матеріали для газети «Наступ»). Після ліквідації Карпатської України 1939 емігрувала до Німеччини. В ОУН(м) виконувала обовʼязки звʼязкової Олега Ольжича, від 1943 — в організаційному підпорядкуванні референта пропаганди Львівського крайового проводу ОУН(м) К. Мельника. У травні 1944 заарештована ґестапо й увʼязнена у концтаборі, через рік звільнена американськими військами. 1946 повернулася в Рудне й відновила співпрацю з підпіллям. 22 жовтня 1948 заарештована співробітниками Міністерства державної безпеки СРСР, 23 квітня 1949 на підставі лише власних свідчень засуджена до 10-ти р. таборів. Звільнена 1955. Від 1968 (через заборону поселитися на батьківщині) мешкала у Черкасах, від 1993 — у с. Зимна Вода. Реабілітована 1991.
Додаткові відомості
- Державний архів
- Арх. упр. СБУ у Львів. обл., спр. П-11796.