Зіскінд Яків Маркович
ЗІ́СКІНД Яків Маркович (31. 12. 1912 (13. 01. 1913), с. Ходорків Сквирcького пов. Київської губ., нині Попільнянського р-ну Житомирської обл. — 17. 03. 1989, Москва) — драматург естради і музичного театру, сценарист. Член Спілки письменників СРСР (1978) та Спілки кінематографістів СРСР. Навчався в Одеському художньому інституті. Від 1936 — художник-мультиплікатор, асистент режисера Одеської кіностудії. Від 1946 — у Москві в Ансамблі пісні і танцю НКВС. Писав для Естрадного оркестру під керівництвом Л. Утьосова (пісня «Нет, не забудет солдат», 1948, музика М. Табачникова; інтермедія «Волшебный пистолет», 1951), Ленінградського театру мініатюр (програма «Людина-невидимка», 1956, у головній ролі А. Райкін). Автор музичних комедій «Син клоуна» (1950, музика І. Дунаєвського), «Цирк запалює вогні» (1966, музика Ю. Мілютина), «Щасливий рейс» (1979, музика І. Ільїна) та ін. За його сценаріями знято музичні стрічки «Наш милий лікар» (1957, Алма-Атинська кіностудія), «Янгол в тюбетейці» (1969, студія «Казахфільм»; обидві — режисер Ш. Айманов), «Алло, Варшава!» (1971), «Цирк запалює вогні» (1972; обидві — режисер О. Воронцов, Свердловська кіностудія). Пʼєси З. неодноразово ставили і на сценах обл. українських музично-драматичних театрів.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Чудесный бинокль: Сб. произведений для эстрады. 1970; Счастливая скамейка: Юмор. рассказы и фельетоны. 1980; Фея на пенсии: Юмор. рассказы и фельетоны. 1981; Громкая свадьба: Сб. одноакт. пьес. 1982; Анонимное письмо: Юмор. повести и рассказы. 1987 (усі — Москва).