ЗЛЕ́НКО Григорій Демʼянович (07. 11. 1934, с. Потік Миронівського р-ну Київської обл. — 25. 08. 2015, Одеса) — письмен­ник, журналіст, літературо­знавець, бібліо­граф. Член НСЖУ (1958), НСПУ (1983). Дійсний член НТШ (2006). Заслужений діяч мистецтв України (1996). Літературна премія імені П. Тичини (1991). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2006). Закінчив Київський університет (1961). Працював у редакції газет м. Корсунь-Шевченківський (Черкаської обл.) та Одеси. 1965–72 — у Республіканському видавництві «Маяк» (Одеса); від 1972 — завідувач редакційно-видавничого від­ділу Одеської наукової бібліотеки, де організував ви­да­н­ня понад 1500 наукових праць. Як поет дебютував 1952 віршем «Слався, Першотравень!». Від 60-х років ви­ступає пере­важно в жанрі історично-біо­графічних та хронікальних роз­повіді. Його нариси й есе від­значаються новизною і багатством фактичного матеріалу, виявленого в архівних і бібліотечних фондах, образністю та емоційністю викладу, активною спрямованістю на роз­виток екології української культури, захист її від згубного впливу без­памʼятства. Автор понад 3 тис. публікацій, від­творив малові­домі і цілком не­знані сторінки життя й творчості багатьох класиків української, російської та світової літературир. Матеріали до книго­знавчого словника склали працю «Перші українські видавництва Одеси» (Л., 2000). Опублікував стат­ті в енциклопедичних ви­да­н­нях «История городов и сел Украинской ССР: Одес­ская область» (К., 1978), УРЕ, УЛЕ, «Мистецтво України», «Шевченківська енциклопедія», ЕСУ, низці регіональних довід­кових ви­дань, зокрема «Тарас Шевченко і Крим» (Сф., 2001). Уклав бібліо­графічні покажчики «Леся Українка в Одесі» (1981), «Степан Петрович Ковганюк» (1982), «Борис Пастернак» (1990), «Мирон Олексі­йович Степняк-Ланшин» (1991), «Кон­стантин Паустовский в Одес­се» (1992), «Лука Алексеевич Чижиков» (1993), «Опис прижит­тєвих публікацій М. Є. Слабченка» (1995), «Книги з авто­графами у фондах Одеської державної наукової бібліотеки імені М. Горького: Збірка М. Комарова» (1996), «Іван Франко в Одесі» (2001), «Галина Комарівна (Галина Михайлівна Комарова)» (2004); антологію світового мариністичного фольклору «Узлы ветров» (1977; 1981; 1982), книжку оповідань українських письмен­ників «З моря» (1975), збірку віршів В. Сосюри «Люблю я море» (1989; усі — Одеса).