Малюкова-Сидоренко Тамара Степанівна
МАЛЮКО́ВА-СИДОРЕ́НКО Тамара Степанівна (15. 02. 1919, с. Красне, нині Скадов. р-ну Херсон. обл. — 20. 11. 2005, Одеса) — композитор, педагог, музично-громадська діячка. Доц. (1964). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1981). Член СК СРСР (1951), СКУ (1954). Закін. Одес. консерваторію (1946; кл. С. Орфеєва), де відтоді й викладала (до 1997): 1966–70 — завідувач кафедри теорії музики й композиції. Водночас 1946–75 — викладач Одес. муз. училища; 1954–55, 1976–89 — голова Одес. відділ. СКУ; 1962–67 — чл. Ревізій. комісії СК СРСР. Музика М. позначена рисами постромантизму. Серед учнів — О. Злотник, О. Красотов, С. Мірошниченко. Тв.: опера «Гранатовий браслет» (лібрето Р. Розенберг за О. Купріним, 1994); дит. балети «Чарівні черевички» (лібрето О. Думанова, 1982), «Чарівна обручка» (лібрето З. Шилової, 1993); для симф. оркестру — 3 симф. (1946, 1950, 1986), сюїта «В старовинному стилі» (1945), «Молодіжна увертюра» (1960), «Святкова увертюра» (1964); концерт для арфи й симф. оркестру (1981); кантати — «До зірок» (сл. В. Боброва, 1963), «Ода корабельній столиці» (сл. Е. Январьова, 1970); вокал.-симф. триптих на сл. Е. Межелайтіса (1977); Струн. квартет № 1 (1945), № 2 на нар. теми (1952); Фортепіанне тріо (1966); хори на сл. Т. Шевченка, Лесі Українки, М. Некрасова, Ю. Тувіма; хор. сюїти «Квітуча Одеса» (сл. Л. Барабанова, 1959), «Лісовий бурштин» (сл. В. Карпенко, 1961), «Пісні про рідне місто» (сл. В. Домріна, 1967); вокал. цикли «Сім струн» (сл. Лесі Українки, 1962), «Пісні зі жменьки слів» (сл. Р. Ретамара); романси, обробки нар. пісень для хору, музика до театр. вистав.
Рекомендована література
- Мірошниченко С. Реквієм і гомін // Музика. 1985. № 2;
- Одеській державній музичній академії ім. А. В. Нежданової — 90! О., 2003.
Завантажити статтю
Людина 
