КРИХ Юрій Дмитрович (23. 03. 1907, с. Рогузно, нині Люблінського воєводства, Польща — 22. 02. 1991, Івано-Франківськ) — скрипаль, диригент, педагог. Чоловік І. Крих, батько Л. Крих та М. Крих-Уг­ляр. Депутат Верховної Ради СРСР (1939). Дипло­мант Між­народного конкурсу імені М. Лонґ і Ж. Тібо (Париж, 1934). Закінчив Вищий музичний ін­ститут у Львові (1933; кл. скрипки Й. Москвичіва), де від­тоді й працював, водночас — у його філії в Тернополі (від 1939 — музична школа; 1939–41 — її директор).

Удосконалював майстерність у Ж. Тібо в Парижі. Після арешту і пере­слідувань ґестапо 1941 пе­ре­їхав до Львова, де за­ймався педагогічною діяльністю, ви­ступав з кон­цертами. 1944–50 — за­ступник директора з науково-на­вчальної роботи та професор кафедри струн­них інструментів Львівської консерваторії; 1950–58 — виконувач обов'язків професора Київської консерваторії; 1958–60 — завідувач кафедри музики Бердичівського педагогічного ін­ституту (Житомирська обл.); від 1960 — завідувач, від 1971 — доцент кафедри теорії, історії музики та гри на музичних інструментах Івано-Франківського педагогічного ін­ституту. Організатор і керівник низки камерно-інструментальних ансамблів і симфонічних оркестрів на Прикарпат­ті.

У репертуарі — твори українських та західноєвропейських композиторів (М. Лисенка, К. Стеценка, В. Барвінського, С. Людкевича, Ю. Мейтуса, Дж. Тар­тіні, В.-А. Моцарта, Н. Па­ґаніні, Л. ван Бетговена, Ф. Шуберта, А. Дворжака та ін.). Концертував у Франції, Австрії, Німеч­чині та Польщі. Серед уч­нів — Р. Ґураль, О. Кравчук, Л. Крас­нощок, М. Ортинська, П. Чолов­ський. Автор праці «Школа гри на скрипці» (Київ, 1968, спів­автор); спо­гадів про С. Крушельницьку та М. Менцинського; обробок для скрипки творів «Верховино, світ­ку ти наш» М. Лисенка (1940), «Ча­барашка» С. Людкеви­ча (1941).