Зорко Анатолій Єгорович
ЗО́РКО Анатолій Єгорович (04. 02. 1956, с. Андроники Корюківського р-ну Чернігівської обл.) — живописець. Заслужений художник України (2004). Член НСХУ (1992). Закінчив Київський художній інститут (1991; майстерня О. Лопухова). Відтоді працює у ньому (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури): від 2000 — доцент кафедри живопису. Учасник міських, всеукраїнських та зарубіжних художніх виставок від 1987, всеукраїнських пленерів. Персональні — у Сеулі (2001). Окремі роботи зберігаються у Черкаському художньому музеї, Маріїнському палаці (Київ).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Замело» (1990), «Спас», «Остання дорога. Чумаки», «Тиха долина» (усі — 1991), триптих «День янгола» (1992), «Невинно убієнні Борис і Гліб» (1993), «Пам’яті Івана Гонти», «Вдови» (обидва — 1995), «Подих грози» (1997), «Дівчина у блакитному» (1998), «Натюрморт», «Рання весна» (обидва — 2002), «Сили небесні» (2005), «Сонце низенько», «Місячна мелодія», «Околиця Херсонеса», «Останні промені», «Будинок під сонцем», «Соколине», «Осінній натюрморт» (усі — 2006); серія «Кримський пейзаж» (2000–08).


