ЄЗЕ́РСЬКИЙ Євген Михайлович (12(24). 02. 1876, Київ — ?) — право­знавець. Закін. Університет св. Володимира у Києві (1903). Від­тоді працював у Київ. судовій палаті й окруж. суді; від 1909 — дільничий мировий суддя у Радомишл. пов. Київ. губ., титуляр. радник; від 1913 — мировий суддя Київ. повіт. зʼ­їзду мирових суд­дів, колез. асесор. Організатор (1919) і зав. (до 1923) юрид. консультації при нар. суді 5-ї дільниці Київ. округу в с. Будаївка (нині у складі м. Боярка Київ. обл.). Від 1921 — по­стій. нештат. н. с. Комісії для ви­учува­н­ня звичаєвого права ВУАН (входив до секції приват. права). Досліджував «живе звичаєве право» (насамперед земел., майнові та ін. від­носини у складі селян. двору) на Київщині за матеріалами судових та земел. органів і влас. спо­стережень. Опублікував у «Працях Комісії для ви­учува­н­ня звичаєвого права України» роз­відки «Про виділи при­ймаків за вироками Зем. суд. комісії Київщини» (1925, вип. 1) і «Вплив звичаю на судову практику» (1928, вип. 2). Від 1928 — штат. спів­роб. Комісії рад. права ВУАН (входив до секції земел. права, водночас 1929 — до окремої під­комісії з обговоре­н­ня проекту Земел. кодексу УСРР). Під­готував ста­т­тю про поділ селян двору для збірника праць комісії, присвяч. земел. праву (не опубл.). Член колегії захисників (від 1921), звідки звільнений 1930 у ході «чисток» за звинуваче­н­ням у низькій кваліфікації, однак у засі­да­н­нях Комісії для ви­учува­н­ня звичаєвого права ВУАН брав участь до фактич. припине­н­ня її діяльності у травні 1931. Подальша доля достовірно неві­дома. На думку Н. Полонської-Василенко, Є. був заарешт. 1937 і помер 1942, але документально ці ві­домості не під­тверджені.