Єлінек Ґустав Карлович
Є́ЛІНЕК Ґустав Карлович (? — після 1912) — диригент, гобоїст, педагог. З походження чех. Початкову освіту здобув у батька, який працював капельмейстером. Закінчив Віденську (за іншими даними — Празьку) консерваторію. Працював гобоїстом в оркестрі Національної опери в Будапешті. Від 1874 грав у оркестрі Польського театру С. Скарбка у Львові, згодом — в оркестрах оперних антреприз Й. Сєтова у Києві (до 1880) та П. Медведєва у Харкові (1880–83). Від 1883 — в Одесі: учитель гри на духових інструментах у музичних класах Відділення РМТ, 1886–1902 — старший учитель Музичного училища, деякий час був диригентом симфонічного оркестру і капельмейстером Російської опери М. Новикова. Від 1907 — головний диригент оркестру Київського театру М. Садовського. Диригував оркестром у всіх виставах цього Театру, зокрема оперних — «Наталка Полтавка» (1907) та «Енеїда» (1910, премʼєра) М. Лисенка, «Продана наречена» Б. Сметани (1908), «Сільська честь» П. Масканьї (1909), «Галька» С. Монюшка (1910), «Пан сотник» Г. Козаченка (1911), «Роксолана» Д. Січинського (1912). У 1910 відзначено 30-річчя музичної праці Є. виставою чеської опери «Продана наречена» Б. Сметани (лібрето переклав М. Садовський) і концертним відділом, до програми якого було включено кантату «Бʼють пороги» М. Лисенка (її виконав зведений хор Театру М. Садовського й Університету св. Володимира під керівництвом О. Кошиця).